З початком цвітіння ріпаку агрономи стикаються з підвищеним ризиком пошкоджень від стручкового прихованохоботника та стручкової галиці, що може суттєво вплинути на врожайність цієї культури. Ці шкідники активно розмножуються в період, коли рослина найбільш вразлива, завдаючи шкоди не лише листям, але й самим плодам. Стручковий прихованохоботник є одним із найнебезпечніших шкідників для ріпаку. Його личинки проникають у стручки і харч
На посівах ріпаку, які цього сезону розвиваються нерівномірно, з початком цвітіння актуалізуються стручковий прихованохоботник і стручкова галиця. За оцінками, за сильного ураження втрати врожаю можуть сягати до 30%.
Про це повідомляє сайтАграрії разомз посиланням на сайт Agrarheute.
Цьогорічні посіви ріпаку в багатьох господарствах увійшли у весну з різною динамікою розвитку: ранні сорти вже показують перші квіти, тоді як на інших полях фаза ще «розтягнута». На цьому тлі, за даними консультанта з рослинництва N.U. Agrar Карла Фатера, з початком цвітіння змінюється й спектр ключових шкідників: якщо ріпаковий квіткоїд у багатьох регіонах раніше був економічно шкідливим, то під час цвітіння його значення зменшується, а в центрі уваги опиняються стручковий прихованохоботник і стручкова галиця.
Стручковий прихованохоботник зимує у стадії жука в живоплотах і на узліссях під шаром підстилки на глибині приблизно 0,5–5 см. Активізація в ґрунті починається орієнтовно від 12 °C, тоді як температури понад 26 °C, навпаки, помітно обмежують його активність. Масовий переліт у посіви, як зазначено в матеріалі, припадає на початок цвітіння ріпаку.
Безпосереднє живлення (об’їдання) дорослих жуків, за оцінкою автора, має другорядне значення. Ключова проблема — проколи/отворі, які шкідник робить у молодих стручках. Через ці пошкодження може проникати волога, що створює «ворота» для вторинних інфекцій збудниками хвороб. Окрім того, травмування стручка спричиняє різницю напружень у тканинах, що підвищує ризик передчасного розтріскування і, відповідно, втрат насіння.
У матеріалі підкреслюється, що отвори, зроблені прихованохоботником, є центральною передумовою для заселення стручковою галицею: вона не має «власного інструмента» для пошкодження стручка і тому використовує вже травмовані стручки або дуже молоді, де шов ще слабко сформований.
Виліт галиці починається приблизно за температури ґрунту від 13 °C. Комаха може виходити як із торішніх, так і з позаторішніх ріпакових полів. Переліт стартує з початком цвітіння, а пік, як правило, настає після опадання перших пелюсток. Через слабкі льотні можливості осередок ураження часто обмежується радіусом менше 25 м, а подальше поширення відбувається переважно вітром на відстані кількох сотень метрів. Тому ураження нерідко концентрується по краях поля. Самка відкладає яйця групами — до 60 яєць у стручок.
Личинки стручкової галиці живляться, висмоктуючи тканини з внутрішньої стінки стручка та з насіння, що формується. Уражені стручки жовтіють, набрякають і відстають у розвитку. Наслідком стає передчасне розтріскування та значні втрати насіння. У джерелі зазначено, що за сильного розвитку шкідника можливі втрати врожаю до 30%.
Окремо наголошується: жовті чашки (жовті пастки) під час цвітіння не дають надійної інформації щодо активності стручкової галиці.
Для оцінки ризику автор радить орієнтуватися не стільки на пастки, скільки на відомі ситуації ураження в попередні роки та на оточення поля. Серед факторів ризику названо сусідні ділянки з хрестоцвітими культурами, зокрема в проміжних посівах, які можуть слугувати додатковими рослинами-господарями та підтримувати високу чисельність шкідників.
За таких умов у багатьох випадках може бути достатньо цільової крайової обробки, оскільки ураження просторово відносно чітко локалізується. Водночас на полях із повторюваним або сильним ураженням у джерелі вказано на необхідність інсектицидного заходу під час цвітіння.
У матеріалі також підкреслюється: якщо є можливість, застосування інсектицидів у фазу цвітіння варто уникати. Якщо ж обробка необхідна, потрібно обов’язково враховувати вимоги щодо безпеки для бджіл. Застосування рекомендують проводити у ранні вечірні години, коли льоту бджіл уже немає, щоб знизити ризики для запилювачів.