У своїй колонці волинська журналістка висловлює глибоке обурення щодо байдужості суспільства до пам'яті про загиблих захисників України. Вона зазначає, що в умовах війни важливо не лише визнавати героїзм тих, хто віддав своє життя за батьківщину, але й активно підтримувати їхні родини та плекати пам’ять про них. Авторка звертає увагу на те, як часто ми забуваємо про подвиги військових після завершення урочистостей і поховань. Журналістка підкреслює необхідність збереження пам
Ця стіна стала місцем сили і болю, до якої приходять, щоб вклонитися й пам’ятати…
Пропозиція від міської влади про перенесення фотостенду загиблих Героїв з центра Луцька на меморіальний комплекс «Вічна слава» отримала шквал критики від волинян
Війна і біль, незліченні втрати і невимовне горе, яке щодня чорними звістками заходить в оселі ні в чому не винних українців. І вина їх лише в тому, що вони прагнуть жити у своїй рідній країні та захищають її до останнього подиху…
Тут як виклик, як грім серед ясного неба, у соціальних мережах з’являються інформації, які просто шокують людей. Нещодавня – перенесення фотостенду загиблих Героїв, що розміщений на Театральному майдані у Луцьку, серці нашого обласного центру, на меморіальний комплекс «Вічна слава».
Про це читачі дізналися із повідомлення секретаря Луцької міської ради Катерини Шкльоди. Зокрема, у дописі йдеться: «Плануємо найближчим часом зустріч Ради з родинами загиблих для вирішення питання перенесення фотостенду загиблих Героїв на меморіальний комплекс «Вічна слава». Напрошується питання: невже у такий кривавий час російсько-української війни інших більш суттєвих проблем не існує?
Це викликало хвилю емоцій та обговорень. Зокрема,«Ця стіна стала місцем сили і болю, вона була, є і має стати довіку пам’яткою, до якої приходять, щоб вклонитися й пам’ятати», «Так заховайте світлини наших Героїв у лісі, щоб не муляли вам очі!», «Ви хочете зробити вигляд, що цього болю не існує? Щоб він не заважав «комфорту» і красивій картинці? Мій син гуляв у цьому місці зі своєю сім’єю, дітками. Тепер він дивиться на мене з фотографії», «Центр міста це не лише про відпочинок. Це про правду. Про ціну, яку ми платимо щоразу», «Перенести ці фото – це про «порядок»? Це про бажання відвернутися. Про спробу заховати наших Героїв подалі від очей. Я не дозволю перетворити пам'ять про мого сина і про всіх полеглих на щось незручне, що можна просто прибрати. Вони мають бути там, де їх бачать, де про них пам’ятають, де їх не можна забути»,– звучить крик людського болю.
Мій син гуляв у цьому місці зі своєю сім’єю, дітками. Тепер він дивиться на мене з фотографії.
Отримавши шквал непідтримки озвученої інформації, чиновниця опублікувала інший допис і наголосила, що під час засідання не порушувалося питання відкриття конкурсу щодо перенесення фотостенду до завершення війни. Як інформує «Район Луцьк», вона заявила, що частина поширеної інформації не відповідає дійсності. А ще посадовиця уточнила, що під час засідання Ради ветеранів йшлося не про негайне перенесення фотостенду, а про ширше бачення розвитку меморіального комплексу.
Ще на початку 2025 року у газеті «Волинь» був надрукований матеріал «А де ж світлина мого сина?» Нагадаю, тоді до редакції від імені всіх членкинь ВГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України» звернулися мама загиблого Героя – Ігоря Климюка, заступниця голови відокремленого підрозділу організації Алла Климюк. Вона виливала біль всіх матерів, дружин, які втратили на війні найдорожчих: «Коли в країні йде кривава війна, посадовці чомусь забувають належним чином вшановувати тих, хто віддав своє життя за Україну. З невимовним болем у серці живуть родини загиблих».
Тоді мова йшла про те, щоб всі портрети загиблих Героїв Волині були в одному ряду з побратимами на Театральному майдані і під час вшанування згорьовані рідні не тримали фотографії поруч фотостенда в руках. Було звернення до міської ради і відповідь від заступниці міського голови Ірини Чебелюк: «Місце розташування пам’ятного фотостенда не дає можливості його розширення. Питання розширення, зміни місця та фінансування, пов’язаних з обсягом цих робіт, може бути розглянуто після закінчення війни». Забулося?
У свою чергу директорка департаменту соціальної та ветеранської політики Волинської ОДА Оксана Гобот повідомила: «Міська рада готова провести громадські слухання щодо зміни існування фотостенда (а де ж вони?). А також міською радою повідомлено, що розгляд цього питання можливий за декілька умов: співфінансування з територіальними громадами, розроблення положення щодо розміщення фотографій та збір інформації про осіб, які загинули (померли), що наразі є неможливим у зв’язку із закритим доступом до них».
…А про закриття в Луцьку біля фотостенду загиблих Героїв генделиків, де є кава і до кави, чиновники не клопочуться. Бо це ж приносить гроші. А що візьмеш із загиблих Героїв???
Ніна КОСТРУБА, позаштатний кореспондент газети «Волинь».
Зараз також читають:Воїн з Волині: «Я вже хліба і цукру не їв 2 місяці, а, може, й більше…»