Іспанська тенісистка Паула Бадоса поділилася своїми переживаннями щодо стану здоров'я, який суттєво вплинув на її кар'єру. В інтерв'ю спортсменка зізналася, що через постійні проблеми з травмами вона змушена жити на уколах, які допомагають їй підтримувати фізичну активність. За словами Бадоси, навіть звичайні повсякденні дії стають для неї справжнім випробуванням: часом після вечері в ресторані вона відчуває настільки сильний дискомфорт, що не може нормально під
Колишня друга ракетка світу Паула Бадоса розповіла про ментальне виснаження, проблеми зі сном та життя з постійним прийомом медикаментів через хронічний біль
Про можливий пропуск Ролан Гаррос
“Чесно кажучи, я не знаю, чи поїду на Ролан Гаррос. Зараз я відкриваюся, розповідаю дуже особисті речі, але справді не знаю, чи зіграю там. Багато залежатиме від того, чи зможу я повернути собі цю внутрішню силу, тому що я знаю: коли в мене вона є, усе зрештою починає працювати. Зараз моя боротьба – більше ментальна, ніж фізична. Так, у січні та лютому я дуже страждала фізично, але останнім часом у цьому плані все було набагато краще”.
Про ментальне виснаження
“Останні п’ять місяців я дуже багато боролася. Іноді я грала добре, іноді гірше, іноді краще, але загалом матчі просто не складалися на мою користь. І це щось, чого зі мною ніколи раніше не траплялося – стільки поразок поспіль. Те, що сталося зі мною тут, у Мадриді – я витратила надто багато енергії на боротьбу зі своїм власним мисленням. Я настільки виснажила себе за ці місяці, що в матчі першого кола на турнірі, у третьому сеті настав момент, коли мій мозок просто повністю вимкнувся. Я була абсолютно безсилою.
Одразу після цієї ситуації у мене була розмова з командою. Це була дуже важлива розмова, адже ми зрозуміли, що зараз мені потрібен час, щоб зупинитися. Ментально мені потрібно зрозуміти, що зі мною відбувається, і знову знайти сили.
Я людина, яка любить повертатися, боротися, знову й знову підійматися, але зараз я вже починаю трохи вигорати. Тому ми вирішили зробити паузу, хоча я не знаю, чи це буде два тижні, три чи чотири. Чесно, минуло лише кілька днів, а я вже хочу тренуватися, але не думаю, що зараз це було б для мене здоровим рішенням”.
“Я не сплю ночами, зараз це дуже складно для мене. Люди, які мене добре знають, можуть написати мені о третій чи четвертій ранку, і вони розуміють, що я відповім буквально за хвилину, тому що я не сплю. Зазвичай я сплю дві-три години, потім прокидаюся і о шостій чи сьомій ранку виходжу з кімнати, тому що в якийсь момент мені здається, ніби стіни навколо мене починають стискатися і тиснути на мене”.
Про страхи, сумніви та саморуйнівні думки
“Думаю, зараз я, мабуть, сумніваюся найбільше. У мене більше страхів через усе, що відбувається в тенісному плані, і я думаю, що саме зараз переживаю найважчий момент. Я вже багато років працюю з психологом, і це людина, у яку я дуже вірю. Для мене важливо, щоб поруч був хтось, хто підтримує тебе щодня. Не просто одна зустріч на тиждень, а людина, яка знає, через що ти проходиш та яка розуміє тебе, коли тобі погано.
Я завжди кажу, що мозок – це єдина частина тіла, яку неможливо зупинити. М’яз можна зупинити, але не мозок. І коли ці думки починають тікати від тебе та з’являються саморуйнівні й негативні думки, їх дуже важко зупинити.
У мене є сумніви. Я боюся, чи зможу повернутися, чи залишилися ще в мене ті самі якості. Я ще молода, але через те, що вже так багато років у Турі, іноді думаю: можливо, моя кар’єра закінчиться тут. Я починаю сумніватися в собі й відчувати страх – саме в такому стані я зараз перебуваю. Я дуже вимоглива до себе, і цей перфекціонізм іноді стає саморуйнівним. Бувають моменти, коли я кажу собі речі набагато гірші, ніж будь-яка критика ззовні – що я недостатньо хороша для цього спорту, що мені варто займатися чимось іншим. Це ті речі, які я повторюю сама собі”.
Про інʼєкції, таблетки та постійний біль
“Я роблю інʼєкції через проблеми зі стегном і спиною – саме вони турбують мене найбільше. Я зробила їх перед американською серією турнірів наприкінці лютого. У мене був стресовий перелом спини, а потім до цього додалася ще й серйозна травма кульшового суглоба. Минулого року я ще й порвала поперековий м’яз, і все це виявилося взаємопов’язаним. Я живу на уколах. Саме так я справляюся з цим. Мені доводиться приймати таблетки практично щодня. Я намагаюся не робити цього постійно, принаймні стараюся терпіти до дня матчу, щоб препарати подіяли, тому що зрештою нічого не працюватиме вічно.
Кожного разу, коли мені доводиться приймати таблетки тиждень або десять днів поспіль, у мене змінюється травлення, настрій – буквально все. Це змінює мене, навіть попри те, що я живу так уже весь рік. Це постійна фрустрація – перебувати в такому стані весь час, але цього неможливо уникнути. Це те, що я не можу контролювати. І це дуже дратує, тому що бувають дні, коли я почуваюся чудово, а потім прокидаюся й думаю: навіть із 50 таблетками сьогодні нічого не можу зробити
Особливо важко, коли біль присутній довгий час. Навіть зараз, коли я встаю, я постійно розтягую ногу. Або, наприклад, коли я йду в ресторан – звичайна ситуація, ти сидиш там трохи більше години чи півтори – а потім я вже навіть не можу нормально підвестися. Так само і вранці, коли встаю з ліжка – усе тіло дуже скуте. Саме тому мій фізіотерапевт має бути на звʼязку 24/7″.
Напишіть свій коментар тут
Зберегти моє ім’я, email і сайт у цьому браузері для наступного коментаря.