Суд ухвалив рішення на користь пораненого захисника, зобов'язавши військову частину виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень за періоди лікування. Це рішення стало важливим прецедентом, який підкреслює необхідність соціального захисту військовослужбовців, які отримали травми під час виконання службових обов'язків. Згідно з матеріалами справи, чоловік був тяжко поранений в зоні бойових дій і перебував на лікуванні протягом тривалого часу. У
Поранений під час бойових дій військовослужбовець домігся в суді виплати підвищеної грошової винагороди, яку тривалий час не нараховувала військова частина. Йдеться про 100 тисяч гривень — додаткову виплату, передбачену для військових, які, зокрема, проходять лікування після поранень, пов’язаних із захистом держави.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Донецький окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність військової частини та зобов’язав її нарахувати і виплатити позивачу відповідну винагороду за підтверджені періоди стаціонарного лікування. Водночас суд відмовив у частині вимог, оскільки не всі періоди, на які посилався військовослужбовець, відповідають умовам, визначеним законодавством.
Обставини справи №200/898/26
Позивач, військовослужбовець, звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постанова Кабінету Міністрів України №168, у розмірі до 100 тис. грн.
З матеріалів справи встановлено, що у 2023 році позивач отримав кілька поранень під час виконання бойових завдань на території Донецької області. Ці обставини підтверджені довідками про обставини травм, медичними документами та висновками військово-лікарських комісій.
Після поранень військовослужбовець неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в різних закладах охорони здоров’я, а також проходив етапи реабілітації. Загальна тривалість лікування становила сотні календарних днів.
Військова частина заперечувала проти позову, вказуючи, що підвищена винагорода у розмірі 100 тис. грн підлягає виплаті лише за період безперервного стаціонарного лікування після поранення. На думку відповідача, після повернення військовослужбовця до частини таке лікування вважається завершеним, а подальші періоди не дають підстав для відповідних виплат.
Суд, аналізуючи норми Конституції України, законодавства про соціальний захист військовослужбовців та підзаконні акти, дійшов висновку, що право на підвищену додаткову винагороду виникає за наявності двох обов’язкових умов: поранення має бути пов’язане із захистом Батьківщини, а військовослужбовець має перебувати на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після поранення, наданій на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Суд встановив, що у більшості заявлених періодів обидві умови дотримані та підтверджені належними доказами. При цьому суд відхилив позицію відповідача щодо необхідності безперервного лікування як єдиної підстави для виплати. Нормативне регулювання не містить обмежень щодо кількості періодів стаціонарного лікування, однак кожен із них має окремо відповідати встановленим критеріям.
Водночас суд звернув увагу на характер окремих періодів лікування. Зокрема, перебування позивача у санаторії на етапі реабілітації не було підтверджене як стаціонарне лікування, у зв’язку з чим підстав для нарахування підвищеної винагороди за цей час не встановлено.
Окремо суд оцінив вимоги щодо періоду після серпня 2024 року. Надані документи підтверджують звільнення позивача від виконання службових обов’язків, однак не містять висновку військово-лікарської комісії про необхідність відпустки для лікування після поранення. За таких обставин відсутні правові підстави для виплати винагороди у розмірі 100 тис. грн за цей період.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування, підтверджені матеріалами справи.
Військову частину зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 тис. грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за відповідні періоди, з урахуванням уже здійснених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.