На Хмельниччині, в селі Городище, розташована унікальна дерев’яна церква Святого Миколая, яка має майже трьохсотлітню історію. Ця архітектурна пам’ятка є яскравим прикладом традиційного українського дерев'яного зодчества і відзначається не лише своєю віковою давниною, але й автентичними іконами, що збереглися в її інтер'єрі. Церква була побудована у 1731 році та залишається діючою до сьогодні. Її конструкція викон
На Хмельниччині й досі функціонує дерев’яна церква Святого Архистратига Михаїла, збудована ще у 1733 році. Храм є пам’яткою національного значення та одним із найкращих зразків волинської школи дерев’яної монументальної народної архітектури.
За словами краєзнавця Олега Погорільця, ця церква вирізняється не лише своїм віком, а й збереженими автентичними елементами — дверима, іконами та загальною архітектурною композицією, розповідає Суспільне.
Трикупольна дерев’яна церква розташована на околиці села Западинці Меджибізької громади. Вона зберегла риси традиційного дерев’яного будівництва, характерного для Волині.
Місцева жителька та хористка храму Ірина Дударева розповідає, що від самого початку у церкві були старовинні ікони — Божої Матері, святого Пантелеймона та святого Миколая. За переказами, їх могли привезти з Єрусалима.
У період колективізації храм опинився під загрозою знищення. З 1935 по 1941 роки його планували спалити.
Втім, місцеві жителі знайшли спосіб зберегти святиню. Тодішній голова колгоспу Кітник Гнат і бригадир Буняк Онисій вирішили зробити на місці церкви зерновий склад. Перед цим із церкви зняли хрести та дзвони, що дозволило уникнути її руйнування.
Спочатку храм був повністю дерев’яним, однак у 1854 році його встановили на кам’яний фундамент. Будівничі використовували сучасні на той час технології обробки деревини, щоб захистити її від шкідників і забезпечити довговічність.
Протягом років у церкві проводили ремонти: встановлювали дзвіницю, оновлювали іконостас, фарбували куполи. До цих робіт активно долучалися місцеві мешканці.
У квітні 2023 року в церкві вперше провели богослужіння українською мовою. Цю подію місцеві жителі запам’ятали як особливу — тоді над храмом кружляли лелеки, що сприйняли як добрий знак.
Сьогодні у церкві регулярно проводять служби, моляться за військових та вшановують загиблих захисників.
За словами Ірини Дударевої, храм має особливу атмосферу спокою і затишку. Люди приходять сюди, щоб помолитися перед старовинними іконами.
Втім, у селі рідко відбуваються весілля чи хрестини — переважно проводять богослужіння та похоронні обряди.
Церква Святого Архистратига Михаїла вже включена до туристичного маршруту громади. Найближчим часом тут планують проводити екскурсії, щоб популяризувати унікальну історико-культурну спадщину регіону.