Дослідження, проведене командою вчених, виявило тривожний зв'язок між розташуванням автозаправних станцій (АЗС) та підвищеним ризиком розвитку ракових захворювань у дітей. Вчені проаналізували дані з різних регіонів і дійшли висновку, що діти, які проживають поблизу АЗС, мають значно більший ризик виникнення онкологічних захворювань порівняно з їхніми однолітками, які живуть на більшій відстані від цих об'єктів
Дитячі онкологічні захворювання— одна з найскладніших тем у медицині. Навіть коли хворобу вдається подолати, її наслідки можуть залишатися на все життя. І хоча довгий час вважалося, що головну роль відіграє генетика, сучасні дослідження дедалі частіше вказують на інше: середовище, у якому росте дитина, може бути не менш важливим.
За словами вченого Stéphane Buteau з Université de Montréal, лише 5–10% випадків дитячого раку можна пояснити виключно спадковістю. Решта — це поєднання різних факторів, серед яких значне місце займає забруднення довкілля.
Одне з нових досліджень звернуло увагу на доволі звичний елемент міського пейзажу — автозаправні станції. Саме вони стали об’єктом аналізу в роботі, опублікованій уEnvironmental Pollution.
Причина проста: бензин міститьbenzene— речовину, яка давно відома як канцероген. Вона легко випаровується та потрапляє в повітря під час заправки авто, зберігання пального або розвантаження цистерн.
Вчені проаналізували медичні дані дітей у канадській провінції Квебек, відстежуючи їхній стан здоров’я від народження. Важливо, що вони враховували місце проживання дитини на момент народження і співставляли його з подальшими діагнозами.
Щоб оцінити рівень впливу бензолу, використовували кілька показників:
Висновки виявилися досить чіткими: діти, які живуть поруч із заправками, мають вищий ризик розвитку лейкемії.
Найбільша небезпека — у радіусі до 250 метрів, а особливо — в межах 100 метрів. При цьому дослідники врахували інші фактори, які могли вплинути на результат: рівень доходу, тип місцевості (місто чи село), а також характеристики матері.
Цікаво, що навіть близькість до жвавих доріг не змогла пояснити цей ефект повністю — отже, саме заправки відіграють важливу роль.
Є й обнадійливі новини. У містах, де діють суворіші екологічні норми — наприклад, у Монреалі — зв’язок між АЗС і ризиком раку виявився слабшим. Там використовуються системи уловлювання парів бензину, які зменшують викиди в атмосферу. Це означає, що навіть прості регуляторні рішення можуть суттєво впливати на безпеку.
Автори дослідження пропонують запровадити подібні правила ширше, а також створювати «буферні зони» — тобто не будувати житло, школи чи дитсадки поруч із заправками.
Попри певні обмеження (наприклад, оцінка впливу за місцем проживання при народженні), результати мають велике значення для громадського здоров’я.Головне— вони ще раз нагадують: іноді ризики ховаються в найзвичніших речах. Тому питання екології — це не лише про природу, а й про здоров’я майбутніх поколінь.