В умовах триваючої війни в Україні питання безпеки залишається на порядку денному. Народний депутат України Олександр Костенко висловив занепокоєння щодо ймовірності ядерного удару з боку Росії, підкресливши важливість готовності українських сил до можливих загроз. За його словами, ситуація потребує серйозної уваги та активних дій з боку держави. Костенко зазначив, що хоча ризик застосування ядерної зброї може виглядати низьким у порівнянні з іншими військовими сценаріями, Україна повинна бути готовою до будь
Росія не може досягнути успіхів на полі бою і водночас продовжує нести великі втрати. Щоб змінити ситуацію на свою користь, агресор може вдатися до двох заходів. Один із них – застосування ядерної зброї.
Російські блогери, обговорюючи події на фронті, кажуть, що переломити їх хід можна двома шляхами: або провести мобілізацію, або вдарити ядеркою. Про це розповів нардеп і голова Комітету з нацбезпеки Роман Костенко в ефірі "Говорить Великий Львів".
Дивіться такожМи до цього йшли 3 роки, – генерал армії пояснив особливість атаки по аеродрому в Челябінську
Костенко зауважив, що раніше зареєстрував законопроєкт, у якому пропонує виділити стратегію біологічної, хімічної і ядерної безпеки в окремий сегмент.
За словами нардепа, це потрібно для того, аби максимально підвищити рівень готовності нашої держави до застосування ядерки. "Це буде окремою стратегією у нашому законі про нацбезпеку", – уточнив він.
Костенко нагадав, що Україна воює з державою, яка володіє найбільшим арсеналом зброї масового знищення.
У листопаді 2024 року Росія внесла зміни до застосування ядерної зброї. Головна зміна полягає в тому, що умови можливого застосування ядерної зброї стали ширшими та менш чіткими. Фактично Москва знизила поріг, за якого може розглядати ядерний сценарій.
Нардеп наголосив, що Україна та усі служби мають бути готові до ядерного виклику.
Думку про те, що відчуття неминучої поразкиможе змусити Росію натиснути на ядерну кнопку, висловив і заступник командувача Повітряних сил.
За словами полковника Павла Єлізарова, поява української балістики стане серйозним ударом для ворога, але водночас несе й значні ризики ескалації.
Він наголошує, що Україна має потенціал для тривалого опору – за умови стабільної міжнародної підтримки країна здатна стримувати Росію щонайменше ще кілька років і навіть перейти до контрнаступальних дій за сприятливих умов.
Водночас Єлізаров попереджає про небезпеку можливого застосування Росією тактичної ядерної зброї у відповідь на посилення українських ударних можливостей.
На його думку, критично важливо, щоб міжнародні партнери заздалегідь визначили чітку реакцію на такий сценарій і довели її до Москви. Інакше, якщо рішення про відповідь на ядерну ескалацію буде ухвалюватися вже постфактум, це може стати запізно для України.
У листопаді 2024 року Росія оновила свою ядерну доктрину. Її підписав Володимир Путін.
Документ розширює перелік умов, за яких Кремль може застосувати ядерну зброю, і фактично робить такі сценарії більш гнучкими та розмитими.
Серед ключових підстав:
запуск балістичних ракет по Росії або її союзниках,
застосування зброї масового ураження,
атаки на критичну інфраструктуру,
а також масовані удари авіацією, ракетами чи безпілотниками.
Окремо зазначено, що агресія із застосуванням звичайної зброї, яка створює загрозу суверенітету Росії або Білорусі, також може стати підставою для ядерної відповіді.
Крім того, у доктрині йдеться, що країни, які дозволяють використовувати свою територію чи ресурси для атаки на Росію, можуть бути розцінені як частина противника і підпадати під ядерне стримування.
Попри жорстку риторику, експерти звертають увагу, що документ має і політичний характер – він покликаний посилювати ефект страху та ядерного шантажу.
Водночас оновлена доктрина залишає простір для трактувань: навіть серйозні удари по військових об'єктах не автоматично означають ядерну відповідь.
Загалом доктрина має вигляд інструменту тиску, де Росія намагається одночасно розширити перелік "червоних ліній" і зберегти можливість їх довільного трактування.