У Шостці відбулася прощальна церемонія з Євгеном Лукашевичем, молодим чоловіком, який загинув на фронті під час виконання свого військового обов'язку. Йому було лише 36 років. Ця трагічна подія сколихнула місцеву громаду та викликала глибокий сум серед рідних і друзів. Євген був не лише захисником України, а й активним членом громади. Він залишив по собі пам’ять як добру людину, готову прийти на допомогу в будь-який момент. Прощання проходило у рідному місті героя
Сьогодні у Шостці в останню путь провели захисника Євгена Лукашевича. Йому навіки 36 років. Тривалий час чоловік вважався безвісти зниклим. Після місяців невідомості і очікування рідним Євгена повідомили, що він загинув, захищаючи Батьківщину. Про це повідомляє міський голова Шостки Микола Нога.
Євген Лукашевич народився 29 червня 1988 року в місті Шостка. У багатодітній родині разом із ним зростали троє братів та дві сестрички. Його дитинство не було легким — після втрати матері доля випробувала його ще більше, і навчання він продовжив у школі-інтернаті. Саме там загартовувався його характер, формувалася сила духу та вміння не здаватися.
Після закінчення школи Євген вступив до професійно-технічного училища №10, де здобув спеціальність оператора. З юних років він цікавився комп’ютерами, технологіями, захоплювався сучасним світом і мріяв знайти в ньому своє місце.
Євген був людиною світлої душі. Добрий, щирий, відкритий… він умів підтримати, розрадити, допомогти. Його усмішка була щирою, а серце — великим. Цінував дружбу, любив життя і завжди залишав після себе тепло. Для багатьох він був не просто другом — він був опорою, людиною, на яку можна покластися.
Працював у різних сферах. Не боявся роботи, чесно заробляв на життя, шукаючи свій шлях.
Коли у травні 2024 року Україна знову покликала своїх синів до захисту, Євген не залишився осторонь. Він зробив свідомий вибір — став на захист рідної землі. Служив кулеметником стрілецького відділення, мав звання солдата. Побратими знали його за позивним «Чарлі».
Попри війну, у його серці жила мрія — мандрувати, побачити світ, відкрити для себе красу рідної країни, її різнобарвні куточки…
26 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання, Євген загинув. Деякий час він вважався безвісти зниклим… І рідні до останнього вірили у диво. Та, на жаль, дива не сталося.
Він повернувся додому на щиті…
Підписуйтесьна нас уТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесьна нас вІНСТАГРАМ