У Переяславі відбулася зворушлива історія, яка підкреслює глибокі людські зв’язки та підтримку у важкі часи. Ветеран війни, який пережив не один бій на фронті, вирішив знайти матір свого бойового товариша, що зник безвісти під час виконання військового обов'язку. Цей вчинок став символом надії для родини загиблого героя та прикладом того, як колишні солдати можуть допомагати одне одному навіть після закінчення конфлікту. Ветеран розпочав свою місію зі збору інформації про
Всеукраїнський флешмоб «Підтримай матір Захисника», який стартував у Переяславі, продовжує об’єднувати серця. Цими днями до ініціативи долучився ветеран війни Андрій Левицький. Він привітав з прийдешнім Днем матері Ольгу Медвідь – маму свого побратима Дмитра, з яким пліч-о-пліч пройшов найгарячіші точки фронту і який нині вважається зниклим безвісти, повідомляєProslav.
З цієї нагоди Андрій запросив пані Ольгу до кав’ярні «Ейфорія» та подарував квіти. Під час теплої розмови вони пригадували історію його фронтової дружби з Дмитром та ділилися спільною надією на його повернення.
Дмитро Медвідь родом із Переяслава, Андрій Левицький – із сусіднього села Чирське, проте їхні шляхи перетнулися вже на службі у 101-й бригаді. Спільні вишколи та ротації згуртували хлопців і вони стали справжніми друзями. Андрій служив бойовим медиком, а Дмитро – гранатометником.
– З Дімоном ми ділили один пайок на двох, – згадує Андрій Левицький. – 5 жовтня 2023 року разом вирушили на передову в Бахмутський район. Спочатку були в одній роті, а потім я – у восьмій, він – у сьомій, але трималися поруч.
Кінець осені 2023 року став для їхнього підрозділу надзвичайно важким випробуванням. Андрій отримав тяжке поранення внаслідок артилерійського обстрілу, після чого був евакуйований на тривалу реабілітацію. Дмитро ж зник безвісти під час безперервних п’ятиденних штурмів.
Читайте також:Флешмоб «Підтримай матір Захисника»: у Переяславі ветеран зустрівся з мамою свого загиблого на війні друга
– Тоді точилися дуже важкі бої, позиції постійно переходили з рук у руки: то ми захопимо, то ворог відіб’є. Як медик, я постійно був на рації, щоб координувати евакуацію та надання допомоги, – розповідає ветеран. – Поранених було багато, частина хлопців потрапила в полон. По рації передали, що Діма – «трьохсотий жовтий»(поранений середньої тяжкості – ред.). Але саме в той час нашу позицію захопив ворог, і більше жодної інформації про нього не надходило.
Дмитро Медвідь пішов до війська за контрактом у 22 роки. Зовсім скоро, 18 травня, йому виповниться 25. Пані Ольга виховувала сина самотужки, привчаючи до відповідальності змалечку. Хлопець закінчив міську гімназію №2, потім здобув фах електрика у місцевому профтехучилищі.
– Він ще зі школи все робив сам, медогляди проходив сам, усі свої завдання вирішував самостійно. Я виховувала його так, щоб у майбутньому на нього могла надійно покластися його дружина, – з гордістю і болем каже пані Ольга.
Нині мама знаходить розраду в Об’єднанні родин зниклих безвісти, полонених та загиблих Захисників Переяславщини. Андрій розповідає, що розшукав маму свого побратима завдяки акції на підтримку безвісти зниклих воїнів.
– Під час однієї з акцій на підтримку зниклих безвісти моя дружина побачила тьотю Олю з прапором. Запитала мене, чи служив зі мною Дмитро Медвідь зі 101-ї бригади. Я відповів: «Звісно, я його знаю!» Я приїхав на акцію і через координаторку об’єднання Юлію Мурзаєву знайшов маму Діми. Тепер ми постійно на зв’язку. Віримо, що Діма обов’язково повернеться.
Сьогодні цю непохитну віру розділяє вся родина. Разом з мамою на воїна чекають кохана дівчина та улюблена кицька. «Коли я читаю молитву, вона завжди приходить і сідає біля мене. Теж чекає на свого господаря», – ділиться пані Ольга.
Підтримувати родини Героїв – це найменше, що може зробити суспільство, переконаний ветеран.
– Такі акції та зустрічі дуже потрібні. Це в першу чергу підтримка матерів, дружин, дітей, які щодня чекають, вірять і сподіваються на повернення своїх рідних. Треба підтримувати всіх і кожного, щоб люди ні на мить не забували, якою ціною нам дається сьогоднішній день, – підсумував Андрій Левицький.
Ініціатива «Підтримай матір Захисника» триває, і кожен може стати її частиною, щоб висловити вдячність жінкам, які виховали справжніх Героїв. Зробити це дуже просто: