Депутати Верховної Ради України нещодавно ухвалили новий Цивільний кодекс, який викликав широкий резонанс у суспільстві. Це рішення стало результатом тривалих обговорень та дискусій, і його впровадження має на меті модернізацію правової системи країни. Однак голосування супроводжувалося певними суперечностями та скандалами, особливо серед представників Рівненської області. Згідно з інформацією, депутати від Рівненщини розділилися в своїх поглядах щодо нового законодавства. Дехто підтримав ініці
28 квітня 2026 року Верховна Рада зробила крок, який може змінити повсякденне життя кожного українця.Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт№15150 – нову редакцію Цивільного кодексу.Документ уже називають одним із наймасштабніших перезавантажень приватного права за роки незалежності. Але разом із амбіціями – хвиля критики, гучні заяви і суспільне занепокоєння.
Позиції народних обранців із Рівненської областірозділилися:
Тобто більшість тих, хто був у залі, підтримали документ, але частина депутатів утрималася від рішення або була відсутня.
Новий Цивільний кодекс – це не косметичний ремонт, а фактичноповна перебудова правової архітектури. Він об’єднує норми цивільного та частково сімейного права, вводить нові поняття і намагається відповісти на виклики цифрової епохи.
Серед ключових новацій:
Фактично документ намагається наздогнати реальність, у якій люди вже давно живуть – але без чітких правил.
Саме сімейний блок став найбільш вибухонебезпечним. За новою логікою, при розлученні пара може отримати обов’язковий строк на примирення – до 6 місяців.
Народна депутатка Наталія Піпа в коментарі медіа розкритикувала таку норму, назвавши її «радянською практикою», яка лише ускладнить життя людям.
Крім того, критики звертають увагу на:
Окрему хвилю критики викликала норма про так зване «право на забуття». Вона дозволяє вимагати видалення інформації навіть тоді, коли вона не є неправдивою, але втратила суспільний інтерес.
Юристи застерігають: це може стати інструментом для приховування важливої інформації, зокрема про публічних осіб.
Ще одна болюча точка — власність. Критики вважають, що новий кодекс може розмити межі між приватним і публічним майном.
Серед потенційних ризиків:
Фактично реєстр може перетворитися з «книги обліку» на інструмент узаконення проблемних рішень.
У спільноті«Марш жінок»заявляють, що новий кодекс може вплинути значно ширше, ніж здається:
«Це спроба перепрошити законодавство так, аби держава отримала більше влади над приватним життям, сім’єю, тілом та свободою слова», – йдеться в публікації.
5 травня о 19:00 у Києві відбудеться акція проти окремих положень нового Цивільного кодексу.Учасники зберуться в Маріїнському парку. Організатори закликають громадян долучитися до мирного протесту та підготувати плакати. За їхніми словами, йдеться не лише про юридичний документ, а про реальні права людей, які можуть бути змінені або обмежені.
У фокусі акції – захист прав жінок, дітей та ЛГБТК+ спільноти.
Серед ключових вимог протестувальників:
Гасло акції –«Нічого про нас без нас». Організатори підкреслюють: громадянське суспільство має бути безпосередньо залучене до формування рішень, які впливають на базові права і свободи.
Поки що документ пройшов лише перше читання. Попереду – правки, дискусії та друге голосування.
Саме зараз – період, коли закон може змінитися найбільше. І вже є прецедент: після критики норму про можливе зниження шлюбного віку до 14 років вирішили прибрати.
Новий Цивільний кодекс – це як двосічний меч: з одного боку, спроба зробити право сучасним і гнучким, з іншого – ризик повернення до застарілих підходів і створення нових проблем.
Для звичайного українця це означає просту річ:документ, який поки здається далеким і юридичним, насправді може вплинути на найбуденніші речі – шлюб, майно, роботу, спадщину і навіть цифрове життя.
Читайте також:Булінг набирає обертів: на Рівненщині відреагували на приниження вчителів у TikTok
Фото згенероване за допомогою штучного інтелекту
Джерела
Новий Цивільний кодекс: між модернізацією і скандалом — як голосували депутати з Рівненщини — (ОГО)