У Сумах відбулася унікальна подія, яка привернула увагу місцевих жителів та ЗМІ. Пара з Івано-Франківська стала щасливими батьками одразу трьох дітей — хлопчика Максима та двох дівчаток Омелії і Мілани. Ця радісна новина не лише підкреслює важливість сімейних цінностей, але й свідчить про те, що в Україні народження трійні залишається рідкістю. Батьки малюків висловили свою безмежну вдячність медичному персоналу пологового буд
У Сумському обласному клінічному перинатальному центрі 14 квітня на світ з’явилася трійня - хлопчик і дві дівчинки, які стали справжнім сюрпризом для своїх батьків із Івано-Франківська. Діти народилися на 32-му тижні вагітності шляхом кесаревого розтину й наразі перебувають під наглядом лікарів у відділенні інтенсивної терапії новонароджених.
Для закладу це особлива подія - востаннє трійня тут народжувалася вісім років тому. А для батьків ця історія стала неочікуваним поворотом долі: тато крихіток служить на Сумщині, а мама приїхала до нього лише погостювати перед пологами. Народжувати планували вдома, однак життя внесло свої корективи…
У рідному Франківську Ніна Піантковська та Олег Сохан знали один одного чи не з самого малечку: знайомі вулиці, спільні дворики та друзі. Ще в дитинстві хлопець товаришував із двоюрідним братом Ніни, запам’ятавши її маленькою дівчинкою - з двома бантами по боках і дитячим триколісним велосипедом, який допомагав ремонтувати… Минали роки. Вони розійшлися своїми дорогами, кожен проживав власні історії, пробував, помилявся, втрачав і починав спочатку. А потім вже в дорослому житті усе ніби повернулося на коло: те, що колись для Олега було просто теплим спогадом з далекого минулого, раптом набуло іншого змісту. Чоловік терпляче шукав до Ніни шлях, ніби боявся знову втратити те, що вже проходило повз. І ось уже рік як пара разом, а 1 травня вони офіційно стануть чоловіком та дружиною.
«Я був одружений, Ніна теж жила своїм життям, - розповідає чоловік. - У мене в шлюбі не було спільних дітей, але разом із дружиною виховували доньку. У Ніни вже були свої діти. І так склалося, що життя подарувало нам одразу трьох маленьких щасть. Це неймовірні відчуття – бути поряд з ними, коханими…».
Війна, служба і вагітність трійнею: випробування для пари
До зустрічі з Ніною чоловік працював за кордоном, а з початком повномасштабного вторгнення став на захист України - пішов воювати добровольцем. У 2023 році, через сімейні обставини, він був змушений звільнитися зі служби. У грудні 2025-го Олег Сохан був вдруге мобілізований, проходив базову загальновійськову підготовку у Старичах та Рівному. За його словами, йому було цікаво опановувати військові спеціальності - сапера, стрільця, оператора наземних роботизованих комплексів. У березні цього року в складі 158-ї ОМБр чоловік потрапив на Сумщину.
«А я, будучи добряче вагітною, сиділа вдома в Івано-Франківську у нашій квартирі і страшенно панікувала, бо Олег був далеко від мене, - згадує Ніна. - Спочатку ми думали, що у нас буде один великий хлопчик-богатир, потім я намацала ще одну голівку. Думаю: «Ого, буде двійня!». А УЗД показало трьох…». 26 березня вона надіслала чоловікові результати обстеження, повідомивши, що він утричі стане батьком. Жінка розповідає, що на той момент не перебувала на обліку у лікарів, адже вагітність протікала без ускладнень і вона почувалася добре.
«Я дуже сумувала за Олегом, - каже Ніна. – Батьки коханого живуть в іншому мікрорайоні, мама зі старшим сином в Ужгороді, а я тут одна. «Росту» швидко, а підтримка далеко. Тож спочатку поїхала до Олега в Рівне. Але він тоді був на полігоні, і мене до нього не пустили. Прихистили добрі люди, дали поїсти, я переночувала і вранці повернулася додому. Дуже емоційно це все пережила. Ми тоді не бачилися близько місяця».
Коли лікар на УЗД сказав, що майбутня мама ще «походить» два тижні - жінка поїхала на Сумщину до чоловіка, не відкладаючи зустріч і не очікуючи його приїзду на власний день народження 16 квітня.
Переїзд до Сум і несподіваний початок пологів
За тиждень до власного свята Ніна прибула до Сум, зібравши в рюкзак лише найнеобхідніше. Вона розраховувала, що вже разом із Олегом, який узяв відпустку, зможе повернутися до Івано-Франківська, аби народжувати вдома. Так склалося, що чоловік орендував квартиру, яка знаходиться неподалік обласного перинатального центру. Зізнається, ніби відчував, що так потрібно. «Коли зустрілися на вокзалі з Олегом, все – відлягло. Я все можу, я сильна! Однак пересуватися ставало все тяжче…» - продовжує жінка.
На третій день по приїду Ніна почала скаржитися на болі. Зрозуміла - почалися перейми. «Дивлюся, вона щось вираховує, - згадує чоловік. – Як потім виявилося, проміжки між переймами. Тоді говорить: «Здається, сьогодні будемо народжувати». Як сьогодні? От думаю, недарма, я знайшов стільки позитивних відгуків про цей перинатальний центр. Пообіді перейми посилилися, почекали десь до 14.00, зібралися й викликали швидку…».
У медзакладі, за словами пари, все відбувалося швидко та злагоджено: УЗД, підтвердження багатоплідної вагітності, консиліум, підготовка операційної. І вже через зовсім короткий час на світ з’явилися троє малюків: Максим (1350 грамів), Мілана (1800 грамів) та Омелія (1900 грамів).
«Я відчула велику відповідальність та професійність медиків, - каже жінка. – Також – їх відношення. Вони не розгубилися, не стали сваритися, що я приїхала без необхідних документів, не мала обмінної картки… Навпаки - поставилися з розумінням і турботою, одразу взялися допомагати. Підтримка була на кожному етапі».
«Під час штурмів так не було…»
Олег зізнається: ті хвилини очікування стали для нього справжнім випробуванням. Коли Ніну повезли до операційної, світ ніби звузився до одного коридору. Руки зненацька ослабли – телефон глухо впав на підлогу, але він навіть не міг його підняти. «Я ніби закляк від хвилювання, прислухався до кожного звуку за зачиненими дверима, - згадує чоловік. - Якби це було там, на Донбасі - без вагань би пішов на штурм. Там мені не було так страшно».
Час розтягувався, кожна секунда здавалася довшою за попередню. І раптом - двері відчинилися. «Минуло насправді лише сімнадцять хвилин. Лікарка спокійним голосом сказала те, що перевернуло мій світ: «Вітаю, у вас трійня!».
Чоловік не був поруч у мить народження, але згодом побачене на відео глибоко вразило його. «Я й досі під враженням, - посміхається Олег. – Тут кожен знає свою роль, усе відбувалося швидко, без паніки. Я безмежно вдячний лікарям за те, що вони зробили для нашої родини. Такої чіткості навіть не кожен військовий підрозділ досягає…».
Щасливий татко ще з півтори години приходив до тями в лікарняному коридорі, доки йому не порадили вже приходити зранку, аби побачити усе своє велике сімейство.
За словами медичної директорки центру Ольги Бутенко, народження трійні внаслідок природної вагітності є рідкісним явищем - за статистикою, це трапляється приблизно один раз на вісім тисяч пологів. «Насправді трійня - це унікальна вагітність, - зазначає Ольга БУТЕНКО. - У цьому випадку жінка завагітніла без лікування чи застосування допоміжних репродуктивних технологій. Організм мами спрацював дуже добре, і все склалося якнайкраще».
Особливістю історії стало те, що жінка була доставлена до медичного закладу каретою швидкої допомоги вже в активній фазі пологів і без жодних медичних документів. За словами фахівчині, у медиків не було попередньої інформації про перебіг вагітності. Хоча пара наполягала, що очікує на трійню, спочатку до цих слів поставилися з певним скепсисом.
Втім, завдяки тому, що заклад є медичним центром третього рівня із сучасним високоточним обладнанням і досвідченими фахівцями, лікарі змогли оперативно оцінити ситуацію та швидко ухвалити необхідні рішення.
«УЗД підтвердило трійню, після чого ми негайно підготували операційну та провели кесарів розтин. Трійня є прямим показом до такого виду розродження. Я разом із завідувачкою відділення патології вагітності Людмилою Супрун були оперуючими хірургами. Також працювала окрема бригада неонатологів і акушерок для кожного немовляти», - розповіла Ольга Бутенко.
Шлях через реанімацію та турботу
За словами Валерії ЯНКОВСЬКОЇ, завідувачки відділення інтенсивної терапії новонароджених, де наразі перебувають малюки, бригада неонатологів ще в операційній надала їм необхідну допомогу. Далі процес лікування та виходжування трійні продовжився безпосередньо у відділенні, оскільки діти народилися передчасно (термін гестації - 32 тижні), а їхні органи та системи є фізіологічно незрілими.
«Перша дитина шість діб була на дихальній підтримці, друга - п’ять, а третя - лише дві, - розповідає Валерія Валеріївна. - Загалом недоношені дітки потребують ретельної уваги та догляду. Малюки харчуються через зонд і отримують усю необхідну терапію. Ми будемо виходжувати їх до стабілізації стану та набору ваги. Дітки поступово зміцнюються, ростуть, і як тільки з’явиться смоктальний рефлекс - приблизно за тиждень-півтора - будемо годувати їх із соски. Згодом переведемо їх до батьків. Проблем зі здоров’ям у дітей немає - це звичайна кропітка практика виходжування передчасно народжених малюків».
Для цього у закладі є вся необхідна апаратура для дихальної підтримки - як інвазивної, так і неінвазивної вентиляції. Також є монітори контролю життєвих функцій організму та інше обладнання для підтримки новонароджених, які потребують лікування, і виходжування недоношених дітей. До речі, наразі в реанімації перебуває семеро малюків. Серед них - найменша дівчинка, яка народилася на 27-му тижні з вагою 980 грамів.
Прогнози щодо трійні - позитивні, їм потрібен час. Поки про них дбає медперсонал, батьки мають змогу цілодобово відвідувати дітей кожні три години: міняти памперси, брати на руки, годувати.
«Тут народилася наша сім’я»
Мама малюків також знаходиться в перинатальному центрі. За словами завідувачки акушерського відділення Юлії Валеріївни СОЛОГУБОВСЬКОЇ-ЯСНІКОВОЇ, післяпологовий період у жінки минув без ускладнень: уже через три доби її виписали та перевели на другий етап виходжування дітей.
Олег і Ніна щодня разом навідують своїх крихіток, радіючи кожному їхньому маленькому досягненню. «Максим навіть спить, як я, - зворушено розповідає батько. - Я зараз у відпустці, тож щодня поруч із ними, підтримую Ніну, як можу. У лікарні нас повністю забезпечують, навіть найнеобхіднішим для малюків. У нас не було жодних дитячих речей, але ми відчуваємо неймовірну підтримку. Ми дуже радіємо, що саме тут без перебільшення народилася наша сім’я!»
Попереду - важливий етап зміцнення здоров’я дітей. Після цього сім’я планує повернутися до Івано-Франківська, де на них з нетерпінням чекають батьки Олега - для них це будуть перші онуки. А далі - нове життя, перші покупки для малюків і довгоочікуване облаштування власного дому.
Для всіх, хто хоче підтримати молоду сім’ю, залишаємо контактний номер Олега: 099 353 0537. Родина наразі потребує ліжечок, дитячої коляски, одягу для новонароджених та інших необхідних речей.
Фінансова допомога: картка ПУМБ: 5218 3200 0041 3905
Одержувач: Олег Іванович Сохан
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини: