На Калущині вчителька разом із своїми учнями активно долучилася до збору безпілотників для Збройних Сил України. Ця ініціатива стала відповіддю на потреби армії у сучасних технологіях, які відіграють важливу роль у веденні бойових дій. Вчителька зазначає, що метою проекту є не лише підтримка військових, але й виховання патріотизму серед молоді. Учні з ентузіазмом беруть участь у зборі коштів та матеріалів для виготовлення дронів, демонструючи креативність і
У ліцеї на Калущині вчителька фізики власним коштом облаштувала STEM-лабораторію, а згодом разом із десятьма старшокласниками взялася за складання дронів для військових, передає Суспільне.
Вчителька фізики одного з ліцеїв Івано-ФранківщиниМар’яна Годованецьразом зі своїми учнями виготовляє дрони для військовослужбовців. У 2025 році вона за власні гроші облаштувала у школі STEM-лабораторію та заснувала гурток з основ електроніки й робототехніки. Щоб зацікавити школярів, педагогиня поєднує теорію з практикою. Під час занять її вихованці конструюють безпілотники, працюють з електронікою та мікроконтролерами, програмують пристрої, проводять експерименти, займаються моделюванням і друкують деталі на 3D-принтері.
Мар’яна Годованецьпрацює вчителькою 16 років. Вона викладає фізику, астрономію, математику та інформатику, а також керує гуртком з основ електроніки та робототехніки. За її словами, ідея створити окрему STEM-лабораторію виникла три роки тому, коли вона побачила в інтернеті набір для електроніки та робототехніки, придбала його і принесла на урок фізики. Після того, як учні зацікавилися, вони створили свій перший найпростіший пристрій — світлофор.
«Я побачила на теренах інтернету досить цікавий набір електроніки та робототехніки. І вирішила його купити та спробувати працювати. Одного дня я принесла цей набір на урок фізики, згодом побачила, що учні дуже зацікавилися. Так ми створили перший найпростіший пристрій — світлофор», — розповідає Мар’яна Годованець.
У квітні 2025 року педагогиня почала облаштовувати лабораторію у старому приміщенні ліцею. Ремонт там вона робила разом зі своїм чоловіком за власні гроші. Подружжя самостійно встановило підлогу, побілило приміщення, принесло стелажі та розмістило на них пристрої. Зі слів учительки, майже всі деталі для лабораторії вона купувала самотужки.
«Ми власноруч поставили підлогу, побілили, принесли стелажі і там розклали пристрої. Вони в мене були десь у шафах, і я побачила, що вони одразу заповнять усі полиці. Навіть їм було мало місця. Всі детальки, окрім принтера та гравера, — за мої особисті гроші», — говорить Мар’яна Годованець.
3D-принтер і лазерний гравер для лабораторії закупила місцева влада. ЩочетвергаМар’яна Годованецьпроводить гурток робототехніки та електроніки для старшокласників. У групі займаються десять учнів. За словами вчительки, між нею та дітьми склалася дружня атмосфера, у якій вони дискутують, обговорюють потреби й вчаться разом.
«Коли ви з дітьми кілька років, це вже як маленька сім’я. Ми не соромимося говорити про потреби, бажання, все обговорювати. І я дуже схвалюю, коли в освіті є така дружня атмосфера між учителем й учнями. Звичайно, конфліктуємо, дискутуємо, обговорюємо — так ми вчимося», — розповідає Мар’яна Годованець.
У вересні 2025 року вчителька разом з учнями почала виготовляти дрони. Спочатку вони вивчали готові конструкції та розбирали їх на складові. Після цього навчалися паяти й налаштовувати модулі керування. У березні 2026 рокуМар’яна Годованецьсамостійно зібрала перший безпілотник, а згодом разом із гуртківцями виготовила ще три, які передали військовим через місцевих волонтерів.
«Я хотіла розібрати від найменшого до найбільшого, що саме потрібно для дрона, яку деталь, який має бути там радіозв’язок, на якій частоті. Тобто хотіла все вивчити, щоб потім із дітьми розбирати й працювати, бо це досить цікаво», — каже Мар’яна Годованець.
«Треба шукати однодумців і допомагати. Якщо говорити про дрон, який я купила на китайських сайтах, де брала компоненти, то він обійшовся мені орієнтовно у 9 тисяч гривень. Хоч я знала, що на той час такі FPV-дрони коштували 14-15 тисяч. Ну то чому ж не зробити безкоштовно, якщо ми це можемо? Тоді набагато більше грошей піде на допомогу нашим військовим», — каже Мар’яна Годованець.
Учениця 11 класу і вихованка гурткаАнна Депутаткаже, що ці заняття стали для неї не лише навчанням, а й досвідом, який формує погляд на майбутнє. Разом з однокласниками вона брала участь у складанні та тестуванні безпілотників. За її словами, спілкування з військовими та передача їм дронів надали цій роботі особливого значення.
«Дрони — це очі, які зберігають життя. І справді, коли ми мали можливість розмовляти з воїнами і коли ми передавали їм дрони, а вони давали нам, щоб ми їх зібрали, це щось більше, ніж просто фізика, і щось більше, ніж інженерія. Це вже на якомусь рівні, коли відчуваєш, що ти робиш свій внесок», — говорить Анна Депутат.