В ході онлайн-навчання військових США виникли серйозні побоювання щодо можливого витоку чутливої інформації, що стосується ядерних об'єктів НАТО в Європі. Як стало відомо, під час одного з вебінарів учасники випадково розкрили деталі, які можуть становити загрозу для національної безпеки союзників у регіоні. Інцидент викликав занепокоєння серед військових експертів і аналітиків, оскільки це може вплинути на стратегічну стабільність та безпеку. Зокрема, йдеться
Витоки військової інформації через цифрові сервіси стали окремою проблемою для оборонних структур, оскільки навіть побутові інструменти для навчання, спорту чи спілкування здатні залишати сліди, які мають значення для безпеки. Особливу небезпеку становлять матеріали, пов’язані з ядерною зброєю, адже поєднання дрібних деталей про об’єкти, маршрути, перепустки й процедури може дати стороннім структурам більше, ніж окремий секретний документ.
Американські військові, відповідальні за зберігання ядерної зброї США на об’єктах НАТО в Європі, ймовірно, випадково відкрили доступ до чутливої інформації через онлайн-платформи з навчальними флешкартками. Такі сервіси використовувалися для запам’ятовування складних протоколів, однак частина наборів мала публічні налаштування і роками залишалася доступною в інтернеті.
ЗаданимиBellingcat, у відкритому доступі могли перебувати матеріали, пов’язані з розташуванням елементів інфраструктури, охороною баз, внутрішніми процедурами безпеки та об’єктами, де, за неофіційною інформацією, можуть зберігатися американські авіабомби B61.
У центрі розслідування опинилися щонайменше шість авіабаз у Нідерландах, Бельгії, Німеччині, Італії та Туреччині. Ці об’єкти пов’язують із програмою ядерного обміну НАТО, хоча офіційні структури традиційно не підтверджують розміщення американської ядерної зброї на конкретних базах.
Окрему увагу журналісти звернули на авіабазу Фолькель у Нідерландах. Уряд країни офіційно зберігає цю тему в режимі секретності, проте виявлений набір із 70 флешкарток на платформі Chegg містив позначення конкретних укриттів, які, за змістом матеріалів, можуть бути пов’язані зі зберіганням ядерних боєприпасів.
Серед знайдених даних згадувалися позначення «гарячих» і «холодних» сховищ, система WS3 для зберігання ядерних боєприпасів, порядок охорони об’єктів, маршрути патрулювання та реагування на тривоги.
У частині матеріалів також фігурували розташування камер спостереження, внутрішні коди доступу, правила проходу до зон обмеженого доступу та особливості перепусток. Такі деталі можуть виглядати технічними або службовими, проте в сукупності вони створюють уявлення про організацію безпеки на об’єктах.
За матеріалами розслідування, частина флешкарток могла перебувати у відкритому доступі ще з 2013 року. Окремі набори, за даними журналістів, використовувалися щонайменше до 2021-го. Такий проміжок часу робить ситуацію особливо чутливою, оскільки матеріали могли бачити не випадкові користувачі, а й ті, хто цілеспрямовано шукає службову інформацію про військову інфраструктуру НАТО. Прямих доказів використання цих даних російською стороною не наведено, однак їхній зміст міг становити інтерес для іноземних спецслужб.
Після звернення журналістів до НАТО, Пентагону та оборонних відомств європейських країн більшість знайдених навчальних наборів оперативно видалили з онлайн-платформ. Офіційні структури повідомили про перевірку ситуації та перегляд підходів до захисту інформації.
Експерти, які коментували розслідування, назвали цей випадок серйозним провалом оперативної безпеки. Проблема полягає у тому, що відкриті сервіси для навчання використовувалися для зберігання матеріалів, пов’язаних із процедурами, які мали залишатися всередині захищених систем.
Директор Проєкту ядерної інформації Федерації американських вчених Ганс Крістенсен заявив, що навколо розміщення ядерної зброї існує багато відкритих ознак, через які повністю приховати її місцезнаходження складно.
«Існує так багато відбитків пальців, які видають місцезнаходження ядерної зброї, що спроби зберегти це в таємниці не служать жодній військовій чи безпековій меті. Безпека досягається ефективною безпекою, а не секретністю. Звичайно, можуть бути конкретні оперативні та безпекові деталі, які потрібно тримати в таємниці, але наявність ядерної зброї цього не робить. Справжня мета секретності полягає в тому, щоб уникнути суперечливих публічних дебатів у країнах, де ядерна зброя не популярна»,— заявив Крістенсен.
Схожі ризики вже виникали через інші відкриті цифрові сервіси. Понад 500 британських військових випадково розкрили дані про місцеперебування та службу через фітнес-додаток Strava, який публічно показував маршрути пробіжок. Завдяки цим даним журналісти змогли ідентифікувати персонал секретних баз, зокрема об’єктів ядерного стримування.
Окремо згадується справа відставного офіцера США Девіда Слейтера, який мав доступ до секретної інформації у Стратегічному командуванні США на авіабазі Оффатт у штаті Небраска. Він визнав, що передавав конфіденційні дані про війну Росії проти України через іноземну платформу онлайн-знайомств.