В Івано-Франківську відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Максима Шапошнікова, українського військовослужбовця, який загинув у російсько-українській війні. Церемонія зібрала родичів героя, побратимів та місцевих мешканців, які прийшли вшанувати пам'ять мужнього захисника. Максим Шапошніков служив у Збройних силах України і проявив неймовірну відвагу під час виконання бойових завдань. Його життя обірвалося в бо
В Івано-Франківську на фасаді ліцею №15 відкрили пам’ятну дошку Максиму Шапошнікову — добровольцю, який навчався в цьому закладі, служив у 151-й окремій механізованій бригаді та загинув 13 листопада 2024 року під час бойового завдання поблизу Цукриного на Донеччині.
Пам’ятну дошку ГероюМаксиму Шапошніковувідкрили на фасаді ліцею №15 в Івано-Франківську. Саме тут він свого часу навчався. Захисник був добровольцем, старшим солдатом 1-го розрахунку 1-го механізованого батальйону 151-ї окремої механізованої бригади.
«Я знав Максима особисто. Коли сталася біда, Максим пішов одним із перших захищати свою землю – Україну. Ці добровольці зробили головне, дали Україні час ціною власного життя. Це треба памʼятати і бути завжди гідними їхнього чину. Діти, учні, памʼятайте, що цей день вони дарували вам, аби ви жили у незалежній державі, щоб ви були вільними людьми, самі визначали свою долю», — каже директор ліцею №15Василь Бойчук.
До війниМаксим Шапошніковпрацював автомобільним слюсарем. У повідомленні зазначається, що він допомагав і машинам, і людям. Важливе місце в його житті також займав спорт. У 2016 році він здобув звання майстра спорту з пауерліфтингу, а дисципліна і цілеспрямованість були його незмінними рисами.
«На початку, коли сталось повномасштабне вторгнення москаля на нашу землю, 24 лютого 2022 року, тато брав сина, брат брав брата і йшли воювати. Максим взяв свого кума, свого друга і прийшли до мене і кажуть: «Ми готові!» І стали вони в наш підрозділ, і стали служити. Він був одним із тих, на кого можна було просто покластися і розуміти, що вночі буде все спокійно. Мені пригадується, коли треба було той об’єкт, на якому ми знаходилися, забезпечити навколо – замінувати його. І я це довірив Максиму. Я кажу: «Максим, я тобі даю два дні, щоб ти зробив цю справу». Він це зробив за дві години. Каже: «Командир, можна я ці два дні використаю для сімʼї?». Він дуже любив сім’ю. Він тоді рвався, просто летів на крилах», — розповідає друг і командирВасиль Микицей.
Рідні згадуютьМаксима Шапошніковаяк люблячого чоловіка та батька, а також надійну опору для побратимів. За їхніми словами, його пам’ятатимуть добрим і життєрадісним чоловіком, який не боявся труднощів. Дружина полеглого захисника наголосила, що для родини важливо, аби пам’ять про нього та інших полеглих воїнів зберігалася й надалі. Вона також сказала, що діти, які щодня проходитимуть повз школу, пам’ятатимуть про тих, хто віддав життя за Україну.
«Це найкраща людина, яку я знала за своє життя, добра і світла. Для своєї дитини він робив все, що міг, казав, що якби міг, дістав би їй зірочку з неба. Він віддав своє життя, і навіть хвилина мовчання о 9:00 – це для нас дуже важливо. І діти, які проходять крізь двері цієї школи, будуть пам’ятати не тільки мого чоловіка, а всіх героїв, які віддали найцінніше – своє життя», — розповідає дружина загиблого МаксимаНаталія Шапошнікова.
Сестра загиблого воїнаРегінапригадує, що вони разом навчалися і закінчили музичну школу. За її словами, ще в дитинстві брат тягнувся до військової форми, коли приходив із нею до мами на службу. Вона описує його як веселу людину великого серця, яка завжди підтримувала, давала пораду і не падала духом. Також сестра каже, що він завжди захищав її від дитячих негараздів.
«Ми разом все робили, закінчили музичну школу, вчилися. Мама наша військова, зараз на пенсії вже. І коли ми були малі, ми часто до мами на роботу приходили в частину. А там був такий магазин, де продавалися військові речі, і він завжди казав: «Мама, мама, купи мені форму, берци, я хочу в школу ходити». І йому форма дійсно дуже пасувала. Він був такий веселий, ніколи не сумував, завжди мав підтримку, мав слово, завжди якусь пораду дасть. Він ніколи не падав духом», — пригадує сестраРегіна.
У місті зазначили, що Івано-Франківськ вшановує полеглих захисників пам’ятними знаками. Міський головаРуслан Марцінківнаголосив на необхідності єдності та підтримки у час війни. Максим Шапошніков загинув 13 листопада 2024 року під час бойового завдання поблизу населеного пункту Цукрине на Донеччині. Рідні загиблого та міський голова закликають франківців вшановувати Героїв хвилиною мовчання та долучатися до заходів зі збереження пам’яті.
«Ворог, який думає, що виграє у затяжній війні, – він помиляється. Бо жертва наших Герої закликає допомагати, стояти як один. Мені цього б хотілося, щоб ми, як ніколи, обʼєдналися, щоб наша держава вистояла у цій війні», — каже Івано-Франківський міський головаРуслан Марцінків.