У Херсоні, місті, яке зазнало значних руйнівних наслідків внаслідок військових дій, життя триває незважаючи на складні обставини. Мешканці міста адаптуються до нової реальності, що відображається не лише у повсякденному житті, а й у зовнішньому вигляді будівель. Багато вікон херсонських домів залишаються зашитими плівкою або фанерою — це своєрідний захист від можливих обстрілів та небезпек. Ситуація в місті продов
У Херсоні невід’ємною частиною міського ландшафту стали закриті вікна. Дерев’яні щити, OSB-плити, фанера та металеві листи стали звичним елементом будинків – своєрідним «новим стандартом» прифронтового міста. Війна інколи до непізнаванності змінює наше місто… Кореспондент «Гривни» пройшовся вулицями міста…
Є будинки, де вже давно ніхто не мешкає. Вікна там забиті щільно, двері зачинені, цілі квартали вже набули вигляду покинутих. Десь після чергового прильоту вилетіли тимчасові вікна та двері, а лагодити їх у червону зону вже мало хто зголошується їхати.
Але поруч є інша реальність: квартири, де за OSB-плитами триває життя. Люди готують їжу, працюють, виховують дітей, намагаючись зберегти побут попри все.
Закриті вікна означають відсутність денного світла. У квартирах часто постійно ввімкнене штучне освітлення, незалежно від часу доби. Якщо воно, звісно є.
Закриті вікна – не лише побутова незручність, а фактор, який поступово впливає на психічний стан. Психологи зазначають, що тривала ізоляція від природного світла може посилювати втому, порушувати сон і підвищувати рівень тривожності. У поєднанні з постійними обстрілами це створює хронічне психологічне навантаження, яке стає частиною повсякденності.
Водночас місто не завмерло. У Херсоні продовжують працювати комунальні підприємства, працівники яких після кожного прильоту оперативно закривають розбиті вікна, прибирають будівельне сміття, яке залишається після обстрілів. Безкоштовно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:«Бо людям треба вікна ставити й дахи латати»: «Парки Херсона» тримають комунальний фронт
Є майстри, які щодня виконують, здавалося б, парадоксальну роботу – встановлюють нові металопластикові вікна там, де їх знову може вибити ударною хвилею. Один із місцевих майстрів, який займається монтажем віконних конструкцій, розповідає, що замовлення не припиняються навіть попри постійні обстріли.
«Люди все одно ставлять вікна. У когось вибило вдруге, у когось утретє. Але вони відновлюють. Кажуть: треба ж якось жити», – пояснює він.
Виходить, що кожне встановлене скло – це спроба повернути простір до життя, яке постійно перебивається вибухами.
«Коли йдеться про оренду квартир, то люди дуже часто питають, а куди виходять вікна. Мовляв, треба, щоб не у бік Дніпра квартира дивилася, тоді більше шансів, що не прилетить», – розповів «Гривні» знайомий ріелтер.
Херсон сьогодні існує в умовах, де архітектура міста змінена війною, багато будинків зруйновані так, що їх вже й не впізнати. Побут адаптований до постійної небезпеки.
Закриті OSB-вікна стали візуальним символом цього стану: між виживанням і життям, між темрявою і намаганням зберегти світло всередині власних домівок.