Україна активно веде переговори з Європейським Союзом щодо пом'якшення механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM), який може суттєво вплинути на експорт української металургійної продукції. Цей механізм, запроваджений ЄС для боротьби зі змінами клімату, передбачає введення додаткових зборів на імпорт товарів з високим рівнем викидів CO2, що безпосередньо стосується українських виробників сталі та інших металевих виробів. Експерти зазначають, що жорсткі вимоги
Україна веде переговори з Європейським Союзом щодо можливого пом’якшення або винятків із механізму вуглецевого мита CBAM для металургії. Тим часом цей інструмент уже створює серйозні ризики для експорту та може підірвати одну з ключових індустрій країни.
Про це повідомляєРБК-Україназ посиланням на публікаціюPolitico.
Екомито CBAM, яке запрацювало у фінансовому вимірі з 2026 року, передбачає додаткові платежі за викиди CO₂ при імпорті продукції до ЄС, зокрема сталі.
Як зазначає ЗМІ, формально воно має вирівняти умови конкуренції, однак для українських виробників, які працюють в умовах війни, це означаєсуттєве подорожчання експорту.
За даними бізнесу, вплив механізму відчувається вже зараз. Частина європейських покупціввідмовляється від контрактівчерез нові витрати, а окремі компанії повідомляють профактичну втрату замовленьна початку 2026 року. ЄС залишається ключовим ринком для української металургії, тому такі зміни мають системний ефект, пише Politico.
Додатковим фактором тиску єскорочення обсягів експорту через війну. Поставки металопродукції з України зменшилися більш ніж удвічі порівняно з довоєнним періодом. Галузь також стикається з безпековими ризиками та ускладненнями логістики, зокрема атаками на портову інфраструктуру.
На цьому тліуряд веде перемовини з Єврокомісієющодо можливих рішень: йдеться про надання спеціальних умов або відтермінування застосування механізму для України. У публікації йдеться, що до процесу залучені представники уряду, які збирають додаткову аналітику та пропозиції від бізнесу.
Але у ЄС поки що немає чіткої позиції щодо можливих винятків, вказує видання: раніше подібні запити від інших країн не були підтримані, а рішення щодо України залежатиме від оцінки Єврокомісії. Окремі європейські політикидопускають можливість перегляду підходів, але наголошують, що це потребує додаткового аналізу.
Західні журналісти зазначають, що українська сторона розглядає металургію як критично важливу галузь - як для економіки, так і для оборонного сектору та післявоєнного відновлення. Відтак питання CBAM виходить за межі торговельної політики істосується економічної стійкості держави.
Нагадаємо, за оцінками Федерації роботодавців, через екомито CBAMУкраїна втратить 5% ВВП вже у 2026 році.
Загалом прогноз на цей рік -мінус 4,8%економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄСвпав на 60%, труб -на 44%.
Також повідомлялося, що "АрселорМіттал Кривий Ріг"повністю втратив експорт до ЄС через дію екомита CBAM, тому був змушений зупинити виробництво у блюмінговому цеху, через що 3 тис. працівників опинилися під ризиком скорочення.
Попринаявність переговорів щодо пом'якшення механізму, учасники ринку оцінюють перспективи досягнення швидкого рішення як невизначені. Без змін у підходах ЄС ризики подальшого скорочення експорту та втрати частини промислового потенціалу залишаються високими.