Державний борг України на перший погляд може викликати тривогу, однак експерти запевняють, що ситуація не є такою критичною, як це здається. На початку 2023 року загальний державний борг країни становив близько 90% від валового внутрішнього продукту (ВВП). Ця цифра справді вражає, адже вона перевищує порогові значення для багатьох країн. Однак важливо врахувати контекст і структуру цього боргу. По-перше, більша частина державних зобов'язань номінована у гривні. Це означ
Державний борг України в розрахунку на одного жителя з 2010 року зріс приблизно у 8 разів — із близько 900 доларів до понад 7200 доларів. Про це уFacebookнаписавекономіст Олег Белінський, який тривалий час очолював управління ринку капіталу департаменту державного боргу Міністерства фінансів.
За його словами, нинішній рівень державного боргу на одного жителя вже відповідає приблизно 1,2–1,3 річної зарплати середнього українця. Тобто умовно, щоб “покрити” свою частку державного боргу, пересічному українцю потрібно було б працювати понад рік.
Проте, як пояснює у коментарі«Комерсант Український»економіст Олег Гетман, подібні розрахунки не мають реальної аналітичної цінності й лише вводять в оману. Економіст наголошує, що в країнах борг рахується винятково у відстоках до ВВП.
«Розрахунок державного боргу на одного українця – взагалі абсолютно беззмістовна цифра, вона не каже ні про що, нікому, і так ніхто ніколи не рахує. Державний борг в усіх адекватних країнах рахується у відсотках до ВВП», – сказав він.
Саме співвідношення боргу до валового внутрішнього продукту є ключовим індикатором фінансової стійкості держави. За словами експерта, умовно безпечним вважається рівень до 100% ВВП.
«Якщо, умовно, цей борг менше ста відсотків, то це взагалі немає жодних проблем. Якщо він значно-значно більше ста відсотків, то це вже певні проблеми», – акцентує Гетман.
Втім, навіть перевищення цього показника не означає автоматичної кризи. Світова практика демонструє, що багато розвинених економік функціонують із значно вищим борговим навантаженням.
«Хоча, з іншого боку, Японія живе з боргом 230 відсотків до ВВП, тобто борг їх перевищує річний ВВП в 2,3 раза і не відчуває жодних проблем. Греція, Іспанія живуть з боргом близько 130 відсотків до ВВП і теж, в принципі, не відчувають проблем. Навіть в Америці борг більше ста відсотків до ВВП і, в принципі, вона себе нормально почуває, люди заможні», – пояснює економіст.
Україна до початку повномасштабного вторгнення демонструвала позитивну динаміку в управлінні державним боргом. Економіст підкреслює, що до війни країна радикально скорочувала державний борг.
«Він (борг, – Ред.) в передвоєнні роки складав близько 60 відсотків до ВВП. Тож, ми його скорочували, скорочували, був він дуже невеликий і, в принципі, рухались ми у вірному напрямку», – каже Олег Гетман.
Однак, за його словами, війна суттєво змінила економічну реальність країни. Держава була змушена залучати зовнішнє фінансування для підтримки бюджету та оборони.
«Через те, що почалася повномасштабна війна, ми, безумовно, змушені були долучати кредити, не лише макрофін нам дають, а й дуже дешеві кредити. Але, знов таки, це кредит з відтермінуванням відсотків на десятки років, тож нам воно зараз не буде якихось обов’язків створювати», – стверджує економіст.
Як підкреслює експерт, за воєнні роки Україна наростила спочатку державний борг до 80-90 відсотків, а зараз приблизно 105 відсотків ВВП.
“Тож, якщо ВВП країни близько 210 мільярдів доларів, то борг – близько 220 мільярдів доларів”, – озвучив економіст.
Попри це, ситуація залишається контрольованою, зважаючи на обставини.
«Немає в цьому ніякої проблеми, бо в воюючої країни це абсолютно нормальна ситуація», – підсумував Олег Гетман.
Раніше«Комерсант Український»писав, щоНімеччина продовжить надавати Україні підтримкув розмірі 11,6 млрд євро у 2027 році та 8,5 млрд євро на рік у період з 2028 по 2030 рік.