Представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) і Інституту агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук (НААН) провели зустріч, на якій обговорили можливості співпраці у сфері прогнозування фітосанітарного стану агроценозів. У ході переговорів акцентувалася важливість своєчасного моніторингу та оцінки стану рослинних угідь для забезпечення продовольчої безпеки країни
Представники Держпродспоживслужби відвідали Інститут агроекології і природокористування НААН та обговорили можливості подальшої співпраці, зокрема у сфері прогнозування фітосанітарного стану агроценозів.
Про це повідомляє сайтАграрії разомз посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін та відповідальні працівники апарату Держпродспоживслужби відвідали Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України з робочим візитом. Під час зустрічі обговорили можливості започаткування співробітництва у різних сферах, зокрема щодо прогнозування фітосанітарного стану агроценозів.
Виступаючи на засіданні Вченої ради інституту, Сергій Захарін повідомив, що за дорученням Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука протягом останнього часу значно активізовано співпрацю із провідними науковими установами та закладами вищої освіти аграрного профілю. Зазначається, що налагоджено механізм обміну актуальними даними про перебіг різноманітних біологічних процесів.
Також повідомляється, що на засіданнях Науково-методичної ради Держпродспоживслужби регулярно розглядаються питання щодо підтримки епізоотичного та фітосанітарного благополуччя, зокрема в частині прогнозування фітосанітарного стану агроценозів. Під час проєктування управлінських рішень враховуються пропозиції науковців.
Директорка Інституту агроекології і природокористування НААН Оксана Дребот розповіла про наукові дослідження, що виконуються, зокрема щодо підтримки фітосанітарного благополуччя, реалізації екологічних рішень, оптимізації процесів природокористування та виконання цілей сталого розвитку. За її словами, інститут займається системними спостереженнями за природними ресурсами агросфери, комплексним оцінюванням їх стану, розробленням еколого-економічних основ механізмів реалізації збалансованого розвитку аграрного виробництва, землекористування і сільських територій, у тому числі з урахуванням змін клімату. Інститут також є уповноваженою науково-дослідною установою, яка здійснює аналіз матеріалів та підготовку агроекологічного обґрунтування на відповідність сільськогосподарських угідь виробників сировини статусу спеціальних сировинних зон.
Сергій Захарін, Оксана Дребот та члени Вченої ради обговорили конкретні кроки щодо подальшого співробітництва, виходячи із норм Меморандуму, який був укладений між Держпродспоживслужбою та інститутом у березні поточного року. У повідомленні зазначено, що меморандум визначає можливості реалізації низки спільних наукових та освітніх активностей (дій), зокрема щодо підготовки кваліфікованих кадрів, проведення науково-технічних та інноваційних заходів, надання взаємних консультацій тощо.
«Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів виконує величезну роботу, спрямовану на підтримку епізоотичного, фітосанітарного та епідеміологічного благополуччя. В цій роботі ми спираємося, зокрема, на результати сучасних наукових досліджень. Одна з актуальних тем - прогноз фітосанітарного стану агроценозів, що має величезне практичне значення. Ми обговорили можливості долучення науковців Інституту агроекології і природокористування НААН до опрацювання вказаної проблематики. Окрім того, ми домовилися про проведення спільних науково-практичних заходів», — зазначив Сергій Захарін.
«В Інституті агроекології і природокористування НААН виконується низка проривних досліджень у галузі агроекології, агрономії, природокористування, моніторингу довкілля. Наукові розробки Інституту широко впроваджуються у сільськогосподарське виробництво і навчальний процес закладів вищої освіти. Також ми маємо цікаві напрацювання у сфері прогнозування фітосанітарного стану агроценозів і готові надати Держпродспоживслужбі відповідні пропозиції. Окрім того, наші науковці долучаться до роботи Науково-методичної ради під час розгляду відповідних профільних питань», — зазначила Оксана Дребот.