За інформацією, опублікованою в New York Times, Україна змінила свою стратегію комунікації з міжнародними лідерами, зокрема з колишнім президентом США Дональдом Трампом та російським президентом Володимиром Путіним. З огляду на тривалість війни проти Росії та численні виклики, що постали перед країною, українські чиновники вирішили обмежити контакти з політичними діячами, які раніше мали значний вплив на ситуацію в Україні. Ця зміна підходу пов'язана зі спробою Києва уникнути ман
Після понад року безрезультатних контактів між Вашингтоном і Москвою в Києві заявляють, що телефонні розмови лідерів США та РФ вже не впливають на перебіг війни
Чергові телефонніконтакти між Дональдом Трампом і Володимиром Путінимбільше не викликають у Києві ані тривоги, ані особливого інтересу. Після тривалого періоду безрезультатних переговорів українська сторона перестала сприймати такі розмови як фактор, що реально впливає на ситуацію на фронті. Українська влада вважає такі розмови політичними сигналами без реального впливу на фронт.
Як повідомляє The New York Times, протягом більшої частини 2025 року кожен новий контакт між Вашингтоном і Москвоюзмушував українську владу нервувати. У Києві побоювалися, що американський лідер може піти на поступки Кремлю і пожертвувати інтересами України. Після таких розмов чиновники намагалися якнайшвидше з'ясувати деталі й відреагувати.
Втім, останній дзвінок 29 квітня став винятком. Президент Володимир Зеленський лише доручив своїй команді уточнити зміст переговорів, зокрема ідею короткострокового перемир'я до 9 травня, і не вдавався до активних дипломатичних кроків, як це було раніше. Він не телефонував Трампу й не ініціював консультацій із європейськими партнерами. Наступного дня ця тема навіть не стала центральною у вітчизняному інформаційному просторі.
"Ми вже не звертаємо особливої уваги на такі дзвінки, бо вони не дають жодних реальних результатів", – пояснив голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.
Зміна ставлення пояснюється просто: за понад рік відбулося одинадцять розмов між Трампом і Путіним, але жодна з них не просунула мирний процес. Навпаки, вони часто демонстрували готовність американського політика враховувати позицію Москви.
Громадська думка також зазнала суттєвих змін. Якщо після виборів у США наприкінці 2024 року значна частина українців сприймала повернення Трампа як шанс на швидке завершення війни, то вже через рік більшість оцінює це скептично. За даними соціологів, близько трьох чвертей громадян вважають такі перспективи негативними та не вірять у результативність нинішніх переговорів за участі США.
Попри це, Київ не планує розривати контакти з Вашингтоном. Мережко підкреслив, що Україна прагнутиме зберігати робочі відносини зі Сполученими Штатами як ключовим партнером у сфері безпеки. Потенційна згода на перемир'я 9 травня, якщо вона буде, швидше продиктована дипломатичними міркуваннями, ніж вірою у реальні зрушення.
За оцінкою політика, сама ідея такого перемир'я навряд чи свідчить про готовність Кремля до миру. Ймовірніше, Росія намагаєтьсяуникнути можливих ударівпо своїх символічних заходах, зокрема параду в Москві.
На цьому тлі Київ дедалі активніше розвиває власні можливості. Значні ресурси спрямовуються на оборонну промисловість, а фінансова підтримка Європейського Союзу, що перевищує €100 млрд, дозволяє Україні діяти більш самостійно. Одним із прикладів такої стратегії сталиудари далекобійними дронамипо російській нафтовій інфраструктурі. Зокрема, вже за годину після розмови Трампа і Путіна 29 квітня було атаковано об'єкти поблизу Пермі - супутники зафіксували кілька осередків пожеж.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль використовує подібні контакти для просування наративу про нібито неминучу перемогу Росії та слабкість української оборони. Водночас ці твердження не відповідають реальному стану справ на фронті. У ширшому контексті, як зазначає The New York Times, Європа вже готується до затяжної війни. Активна роль США як посередника зменшується, а без серйозного тиску на сторони перспективи швидкого мирного врегулювання залишаються мінімальними. Європейські країни, на думку президента Естонії Алара Каріса, припустилисястратегічної помилки навесні 2022 року. Тоді вони не використали момент для тиску на Росію. Це треба було робити задля початку переговорів після відступу російських військ від Києва.
Фінмоніторинг ПриватБанку заблокував картку через криптовалюту - рішення суду шокувало
Після теракту в Києві МВС взялося за правила обігу зброї: що вирішили
Відвезли до ТЦК, де вже очікували - зниклий Беспалов повернувся і розповів про помсту відомої співачки
Понад 90% підсанкційних технологій РФ отримує через Китай - Bloomberg