Вищий антикорупційний суд України розпочав розгляд справи, пов'язаної з колишнім головою правління "Укргазбанку" Сергієм Шевченком. Його звинувачують у заволодінні коштами державного банку на суму 206 мільйонів гривень. Згідно з матеріалами справи, Шевченко та його спільники нібито створили схему, що дозволила незаконно вивести значну суму грошей через фіктивні компанії. Обвинувачення стверджує, що ці дії завдали істотної шкоди фінансовій
Про цеповідомляєTransparency International Ukraine.
ВАКС завершив підготовче провадження у справі про ймовірне заволодіння коштами державного “Укргазбанку”.
Йдеться про близько 206 млн грн, які, за версією сторони обвинувачення, були незаконно виведені з банку та згодом легалізовані.
Тепер справа перейшла до розгляду по суті.
Перше засідання по суті відбулося 1 травня 2026 року.
Схема, за даними слідства, діяла до березня 2020 року.
За цей період банк здійснив понад тисячу перерахувань на адресу 52 псевдопосередників.
Загальна сума незаконних витрат, за версією обвинувачення, становила близько 206 млн грн.
Дії фігурантів кваліфіковані за статтями 191, 255, 209 та 366 Кримінального кодексу України.
Кваліфікація залежить від ролі кожного з учасників.
Розслідування цієї справи почалося 20 лютого 2019 року.
28 лютого 2025 року обвинувальний акт щодо вісьмох осіб передали до ВАКС.
30 травня 2025 року суд провів перше підготовче засідання.
Рівно через 11 місяців, 30 квітня 2026 року, підготовче провадження завершили.
Наразі у справі семеро обвинувачених.
Кирило Шевченко, за версією обвинувачення, був керівником злочинної організації.
Раніше він був першим заступником голови правління “Укргазбанку”, пізніше – виконувачем обов’язків голови правління та головою правління банку.
У 2020-2022 роках Шевченко очолював Національний банк України.
Денис Чернишов – колишній радник голови правління “Укргазбанку”.
Пізніше він став заступником голови правління Кирила Шевченка.
У 2016-2019 роках Чернишов обіймав посаду заступника міністра юстиції України.
Також у справі фігурують троє фіктивних партнерів банку.
Це колишній перший заступник генерального прокурора Микола Герасимюк, який свого часу також брав участь у конкурсі на посаду керівника САП.
Крім нього, обвинуваченими є його дружина Катерина Герасимюк та дружина Дениса Чернишова Наталія Чернишова.
Ще одна обвинувачена – Олена Хмеленко, колишня керівниця одного з департаментів банку.
Також у справі проходить Димитрій Козак, колишній керівник одеської обласної дирекції “Укргазбанку”.
Раніше у справі також обвинувачувався Олексій Лютий, екскерівник департаменту банку.
Матеріали щодо нього виділили в окреме провадження, оскільки він пішов на угоду.
“Укргазбанк” фактично є державним банком.
Майже 95% його акцій належить державі Україна.
За версією слідства, унаслідок реалізованої схеми банк втратив близько 206 млн грн.
Загалом у справі фігурували 16 осіб.
Половина з них ще на етапі розслідування уклали угоди про визнання винуватості.
Вони погодилися надати викривальні показання.
Також ці особи відшкодували 35 млн грн збитків і перерахували понад 14,5 млн грн на підтримку Збройних Сил України.
Із решти обвинувачених фізично до суду з’являлися лише Олексій Лютий та віднедавна Димитрій Козак.
Інші перебувають за кордоном, зокрема у Відні, та оголошені у міжнародний розшук.
Під час судового засідання стало відомо, що прокурори САП подавали клопотання про затримання та екстрадиційний арешт цих осіб.
Однак австрійський суд відмовив у задоволенні таких клопотань.
Причиною відмови назвали наявність активних бойових дій на території України.
За даними ВАКС, станом на березень 2025 року кожна восьма справа розглядається in absentia, тобто без фізичної присутності обвинувачених, через їхнє переховування за межами країни.
Кирило Шевченко перетнув кордон України з Польщею у вересні 2022 року.
За матеріалом, він нібито прямував до Лондона у відрядження, яке згодом переросло у відпустку.
Після цього Шевченко в Україну не повернувся і нині перебуває в Австрії.
Сам Шевченко та його захист пояснюють перебування за кордоном політичним переслідуванням.
Через це він звернувся до австрійських органів із проханням надати політичний притулок.
Захист Шевченка показував слідству лист уповноважених органів Австрії про те, що процедура отримання політичного притулку триває.
За версією захисту, саме тому Шевченко не може повернутися в Україну, адже його закордонний паспорт нібито вилучили австрійські органи для цієї процедури.
Пізніше Шевченко повідомив суд, що в серпні отримав погодження на працевлаштування в Австрії.
З вересня він почав працювати в австрійській інвестиційній компанії заступником керівника з інвестиційних питань.
Назву компанії Шевченко не повідомив, пояснивши це відсутністю згоди роботодавця.
Прокурор стверджує, що Денис Чернишов виїхав за кордон одночасно із Шевченком.
На одному з перших засідань Чернишов подав клопотання про відкладення, у якому пояснив виїзд до Австрії “активною проукраїнською позицією”.
Також він відмовився повертатися, посилаючись на неналежні умови в СІЗО.
Зокрема, Чернишов заявляв, що засуджених не виводять із приміщень під час повітряної тривоги, а він не хоче наражати себе на небезпеку.
У матеріалі зазначається, що саме Чернишов у Мін’юсті свого часу відповідав за пенітенціарний напрямок.
Для суду аргументи про “проукраїнську позицію” виявилися сумнівними.
Суд вказував, що Чернишов фактично виїхав з України, скориставшись відпусткою держслужбовця з дозволом на виїзд за кордон.
У листуванні зі стороною обвинувачення Чернишов пояснював небажання повертатися активними бойовими діями, воєнним станом і нібито необхідністю лікування за кордоном.
На одному із засідань він розповів, що на початку повномасштабного вторгнення разом із Шевченком виїхав на Західну Україну.
За його словами, він дистанційно працював в Ужгороді.
З вересня 2022 року Чернишов перебував у відпустці, під час якої виїхав до Австрії для авторської діяльності, лікування та щоб забрати дружину до України.
Згодом подружжя передумало повертатися через загострення воєнних дій.
Катерина Герасимюк виїхала з України наприкінці лютого 2022 року.
Наталія Чернишова виїхала за кордон у березні 2022 року.
Олена Хмеленко – у травні 2022 року.
Микола Герасимюк у січні 2023 року виїхав до Словаччини і нині проживає разом із дружиною в Австрії.
Кирила Шевченка, Дениса Чернишова й Олену Хмеленко оголосили у міжнародний розшук 28 жовтня 2022 року.
Миколу та Катерину Герасимюків, а також Наталію Чернишову – 26 квітня 2023 року.
Щодо них прокурори просили здійснювати заочне провадження.
Димитрій Козак на той момент не мав ані запобіжного заходу, ані заборони на виїзд.
У січні 2025 року він виїхав до Ізраїлю на лікування.
Нині саме Козак єдиний із цих обвинувачених повернувся до України.
Заява Шевченка про політичне переслідування
Кирило Шевченко стверджує, що справа проти нього має ознаки політичного переслідування.
Під час одного із засідань, до якого він долучався по відеозв’язку вже з-за кордону, Шевченко заявив, що президент Володимир Зеленський нібито шантажував його.
За його словами, від нього нібито вимагали написати заяву на звільнення з посади голови НБУ за власним бажанням.
Шевченко пов’язував політичне переслідування зі спробами тиснути на Нацбанк для отримання корупційних вигод.
Він заявляв, що після початку війни як глава НБУ неодноразово запобігав спробам незаконних оборудок у сфері закупівлі зброї.
За його словами, це не сподобалося Офісу Президента.
Шевченко вважає, що його фактично витіснили з посади, щоб призначити на неї кума Андрія Єрмака – Андрія Пишного.
Водночас справа НАБУ почала розслідуватися ще у 2019 році, тобто до призначення Шевченка головою НБУ.
У матеріалі зазначається, що через це пов’язувати справу з бажанням позбавити його цієї посади виглядає щонайменше дивно.
Також Шевченко заявляв, що почав отримувати погрози після виступу на засіданні у судді ВАКС Андрія Біцюка.
На тому засіданні він згадав прізвища Зеленського та голови Офісу Президента Андрія Єрмака.
За словами Шевченка, через ці погрози він звернувся до уповноважених органів Австрії, які нині їх розслідують.
Підготовка до розгляду справи супроводжувалася великою кількістю клопотань і відводів.
Прокурор та обвинувачений Шевченко заявляли відвід одній із суддів колегії.
Причина – на етапі досудового розслідування вона розглядала самовідвід слідчого судді.
Пізніше захист заявляв відвід усій колегії, бо цю суддю не відвели.
Також сторона захисту заявляла відвід через те, що суд нібито ігнорував право захисника на відпочинок та безпідставно призначив іншого захисника.
Крім того, адвокати намагалися відвести суддів через затвердження угоди з одним з обвинувачених – Олексієм Лютим.
У всіх цих клопотаннях суд відмовив.
Захист також неодноразово заявляв відвід прокурорам.
Серед причин називали нібито розголошення відомостей досудового розслідування у медіа та відмову прокурора відкрити захисту виділені матеріали для ознайомлення.
Ще однією підставою захист називав нібито конфлікт інтересів у прокурорів.
Йшлося про провадження в ДБР, відкрите за заявою Шевченка та рішенням Печерського суду щодо прокурорки.
Прокурорка зазначила, що не знає про таке провадження і не є упередженою, оскільки раніше обвинувачених не бачила.
ВАКС і тут відмовив стороні захисту.
Через велику кількість захисників засідання часто зривалися або відкладалися.
Загалом підготовка до розгляду по суті просувалася повільно.
27 червня 2025 року один із захисників подав до Апеляційної палати ВАКС клопотання про скерування провадження з ВАКС до Солом’янського районного суду Києва.
Він стверджував, що справа не підсудна ВАКС, оскільки “Укргазбанк” нібито не є державним банком.
Апеляційна палата ВАКС залишила клопотання без задоволення та дійшла протилежного висновку.
17 жовтня 2025 року захисник за вказівкою Миколи Герасимюка відмовився його захищати, але продовжив представляти Катерину Герасимюк.
Суд призначив Миколі Герасимюку адвоката з центру безоплатної правової допомоги.
Однак одразу прийняти відмову від захисника суд не міг.
Подружжя Герасимюків не з’являлося на засідання навіть по відеозв’язку, тому підтвердити згоду обвинуваченого безпосередньо не було змоги.
24 жовтня 2025 року суд помітив у діях одного із захисників Олени Хмеленко підстави для звернення до КДКА.
Інший її захисник взагалі не з’явився на засідання і не повідомив причин.
Сама Хмеленко на той момент відмовилася від адвокатів.
Один із них, присутній на засіданні, вирішив, що вже не має повноважень здійснювати захист.
Однак відмова не була оформлена належним чином, тому суд не зміг одразу її прийняти.
Інший захисник назвав поведінку суду свавіллям і наполягав на негайному прийнятті відмови.
Наприкінці листопада суттєвим рухом у справі стало задоволення клопотання прокурора про виділення матеріалів щодо Олексія Лютого.
Це сталося через укладення ним угоди.
27 лютого сторона захисту подала понад 25 скарг на дії детективів і прокурорів.
Більшість із них суд відмовився розглядати на цій стадії.
Це спричинило серію заяв про відвід суддів.
Суд, своєю чергою, намагався запровадити жорсткий регламент і таймінг, щоб обмежити затягування.
Того ж дня суд повторно ініціював дисциплінарне провадження проти адвокатки через відсутність інтернету та зв’язку.
Суд розцінив це як неналежну організацію роботи.
30 квітня суду нарешті вдалося перейти до розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд відхилив майже всі скарги сторони захисту та клопотання обвинувачення.
Заочне провадження дозволили здійснювати лише щодо Миколи та Катерини Герасимюків.
Щодо Шевченка, подружжя Чернишових та Хмеленко суд відмовив у заочному провадженні, оскільки вони беруть участь у засіданнях через відеозв’язок.
Після завершення підготовчого засідання головним етапом стане розгляд справи по суті.
Суд має дослідити матеріали слідства, встановити обставини та оцінити дії обвинувачених.
Важливо, щоб розгляд відбувався у розумні строки.
Спроби затягування, якщо вони продовжаться, мають отримати належну процесуальну реакцію.
Якісний розгляд справ про корупцію на найвищому рівні є не лише вимогою суспільства.
Це також параметр, який враховується в євроінтеграційних процесах.
У матеріалі зазначається, що активного просування у змінах до законодавства, які могли б позитивно вплинути на розгляд топкорупційних справ у ВАКС, наразі не демонструється.Від уряду та депутатів залежить, чи зможе Україна перейти від обмеженого прогресу до повної відповідності вимогам ЄС у цій частині зобов’язань.Як повідомляв ThePublic, ВАКС конфіскував у родини заступника начальника поліції Києва 8,3 млн грнЧитайте нас вTelegram