Введення вуглецевого податку Європейським Союзом може суттєво вплинути на український експорт, завдаючи країні збитків у розмірі до 1,39 мільярда доларів. Ця нова ініціатива, яка має на меті зменшити викиди парникових газів та сприяти переходу на чисті технології, створює серйозні виклики для українських виробників, особливо тих, хто експортує продукцію до європейського ринку. Експерти зазначають, що найбільше постраждають галузі з висок
Втрати українського експорту внаслідок запровадження вуглецевого податку ЄС (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism) у 2026–2027 роках оцінюються у $1,392 млрд. Це близько 41% від обсягу експорту відповідних товарів до ЄС у 2025 році.
Про це інформуєDelo.uaз посиланням надослідженняаналітичного центру "Інституту економічних досліджень і політичних консультацій" (ІЕД).
Найбільший удар припаде на металургію, яка формує майже весь
обсяг експорту під дією CBAM. Загалом на залізо та сталь припадає близько 89%
усіх втрат, що робить цей сектор ключовим фактором падіння.
Загальний обсяг експорту України до ЄС у сегментах, які
підпадають під CBAM, у 2025 році становив близько $3,4 млрд, або приблизно 15%
всього експорту до ЄС та близько 2% ВВП України.
Найгостріший ефект очікується у перший рік повноцінного
запуску механізму. У 2026 році експорт може скоротитися на 35%, а у 2027 році —
ще на 10%. Причина — застосування підвищених розрахункових значень викидів та
додаткових надбавок, які фактично збільшують податкове навантаження на
продукцію.
Найбільше постраждають базові промислові товари. У
металургійному сегменті втрати оцінюються у понад $1,2 млрд. Для цементу
прогнозується майже повне витіснення з ринку ЄС — падіння до 96%. Алюмінієвий
сектор залишається відносно стабільним із мінімальним впливом.
Аналітики зазначають, що ефект CBAM буде нерівномірним і
залежатиме від рівня викидів у виробництві та здатності компаній підтверджувати
їх через систему верифікації. У разі відсутності підтверджених даних
застосовуються підвищені “дефолтні” значення, що збільшує кінцеву вартість
експорту.
Для пом’якшення наслідків пропонується посилити систему
обліку викидів, розвивати інструменти декарбонізації промисловості та вести
переговори з ЄС щодо можливих компенсаторних механізмів для України в рамках
CBAM.
Зауважимо, профспілкові організації зі сфери металургійної і гірничодобувної промисловостістурбовані через негативний впливзапровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM з 2026 року на економіку України і звернулися до посла ЄС Катаріни Матернової.