У 2026 році податкова служба України впровадила нові правила контролю за підприємствами, які суттєво змінюють підходи до перевірок. Замість традиційних виїзних ревізій, фокус тепер зосереджується на аналізі даних і моніторингу інформації в реальному часі. Це рішення стало відповіддю на численні запити бізнесу щодо спрощення процедур та зменшення адміністративного тиску. Згідно з новими нормами, податковий контроль буде здійснюватися через автоматизовані системи обробки даних, що дозволяє
керуюча партнерка Magnet Legal Law Firm
Український бізнес більше не живе в очікуванні "виїзної перевірки". Тепер система працює інакше. Жодних попереджень та інспекторів із папками. Ризики тепер вираховуються автоматично, дані аналізуються алгоритмами, а сигнали про "неналежну обачність" – це вже привід для донарахувань або запиту про документи.
Після запуску нового підходу за
постановою № 854 у 2024 році держава офіційно перейшла до управління
податковими комплаєнс-ризиками. Формально – це рух до прозорості та аналітики.
Фактично – нова реальність контролю, у якій будь-яка помилка в звітності, "токсичний"
контрагент або скарга колишнього співробітника можуть запустити перевірку,
навіть якщо ви формально нічого не порушували.
Запитання, яке підприємці
ставлять найчастіше: чи справді держава зменшила тиск на бізнес? Частково –
так, але не в тому сенсі, який усі очікували.
Після впровадження експериментального проєкту за постановою № 854 ДПС відійшла
від практики "ловити після факту". Тепер система працює превентивно –
аналізує дані ще до початку перевірки.
Модель комплаєнс-контролю
побудована на чотирьох типах ризиків:
Цей підхід формально зменшив
кількість традиційних перевірок, але посилив контроль. Тепер платники оцінюються у реальному часі.
Дані бізнесу з електронних сервісів постійно звіряються з податковими масивами.
На квітень 2025 рокупонад
5,4 млн користувачівпрацювали
через Електронний кабінет платника, де функціонуєпонад130 сервісів.
Через нього ДПС бачить практично все: фінансовий результат, борги, об’єкти
оподаткування, зупинені податкові накладні, ризиковість контрагентів тощо.
СистемаСМКОР(система моніторингу податкових
накладних) у реальному часі аналізує мільйони накладних на день. Вона
співставляє дані продавців і покупців, оцінює відповідність господарських
операцій логіці бізнесу, фільтрує незвичні обсяги постачання або підозрілі товари.
У результаті компанія може потрапити до "зони ризику" ще до будь-яких
контактів із податковою – просто через алгоритм, який знайшов невідповідність.
Ще один канал перевірок –скарги від
фізичних осіб.
Для ДПС офіційна письмова скарга споживача чи контрагента є достатньою
підставою дляперевірки.
А в трудовій сфері Держпраці під час воєнного стану має право ініціюватипозапланові
заходина основі звернення
працівника про порушення його прав. Але потрібнододатидокументи, які це підтверджують.
Загальної статистики про те,
скільки саме перевірок стартує через скарги, немає, але на практиці цей
механізмцілком дієвий. Для роботодавця він
часто означає раптовий контроль одразу кількох органів – ДПС, Держпраці, іноді
й Пенсійного фонду.
Фахівці з податкових спорів одностайні:ризиковий
контрагент –осьнайчастіша
причина перевіроку системі комплаєнсу.
Для податкової сама співпраця з таким партнером уже сигнал сумніву в реальності
угоди, добросовісності платника та правомірності податкової вигоди.
При цьому платникне
відповідає юридично за помилки контрагента. Але податкова може
стверджувати, що він діявбез належної обачності, якщо не провів елементарну
перевірку партнера і підписав угоду без аналізу.
Підстава для такого підходу –стаття 112
ПКУ: якщо платник мав можливість дотриматися правил, але не зробив
цього, це може бути розцінене як його вина.
Фактично, перевірка "через
контрагента" часто виглядає як ланцюг: блокування ПН-запит документів-підтвердження реальності операцій-темпова перевірка-судовий спір.
У боротьбі з податковим
алгоритмом звичні аргументи "ми реальні" вже не працюють.
Сьогоднізахист базується не на словах, а на доказах обачності,
які можна подати одразу:
Така доказова база – цестраховка в
реальному часі. Якщо виникне спір або автоматичне блокування, її можна
оперативно надати до податкової або суду.
По суті, "обачність" сьогодні – це щоденна звичка, така ж, як платити
рахунки чи звіряти податковий кредит.
Українська податкова система
перейшла з режиму "каральних рейдів" уцифровий
моніторинг поведінки бізнесу.
Дані стали головним доказом, як
проти, так і на користь платника. І якщо для держави це крок до автоматизації,
то для бізнесу –новий рівень
відповідальності за кожного партнера, кожен чек і кожну звітність.