У рамках реформування медичної системи в Україні обговорюється необхідність змін у сфері протезування. Наразі існуюча система має значні недоліки, які потребують термінового виправлення для покращення якості життя людей, що втратили кінцівки. Відсутність належного фінансування та бюрократія часто стають на заваді отриманню сучасних і функціональних протезів. Експерти пропонують запровадити нову модель, яка б забезпечила доступ до високоякісних медичних послуг з протезування для всіх українців без винятку. Зокрема,
В Україні необхідно кардинально змінити підхід до протезування, зробивши його повноцінною медичною послугою з реабілітації, а не лише закупівлею протезів. Про це в коментарі Радіо Хартія заявив ветеран ЗСУ та представник Protez Foundation Олег Симороз.
За його словами, чинна система є фрагментованою, непрозорою і неефективною.
«Пацієнт не має нормального маршруту, він заплутаний у системі і не отримує якісної реабілітації, яка є ключовою складовою протезування», — говорить Симороз.
Симороз каже, що система досі орієнтована на застарілі підходи, хоча реальність змінилася.
«Раніше типовий пацієнт — це люди старші 60 років. Зараз найбільша група — це люди 20–40 років, які втратили кінцівки через війну і потребують сучасних біонічних протезів», — каже Симороз.
Ключова проблема, за словами Симороза, — відсутність комплексного підходу.
«Держава фінансує протези, але не фінансує послугу. А щоб людина повернулася до життя, потрібна реабілітація, навчання, робота мультидисциплінарної команди», — говорить Симороз.
Він каже, що навіть базове визначення протезування в системі відсутнє.
«Ми питаємо: що таке протезування? І держава не має відповіді. Такої послуги просто не існує в системі», — каже Симороз.
Симороз заявляє про масштабні проблеми з ціноутворенням і відповідальністю.
«Дуже часто призначають неефективні або неякісні протези, кошти витрачаються неефективно, а за це ніхто не несе відповідальності», — говорить Симороз.
За його словами, вартість може штучно завищуватися.
Громадські організації розробили законопроєкт, який передбачає системну реформу.
«Ми хочемо, щоб протезування стало повноцінною медичною послугою, за яку відповідає медзаклад і конкретні спеціалісти», — каже Симороз.
Серед ключових змін — новий підхід до закупівель.
«Пропонуємо перейти до рамкових угод із виробниками і відмовитися від посередників, які часто завищують ціни», — говорить Симороз.
Попри проблеми, галузь значно розвинулася за час війни.
«У нас є сильні протезисти, сучасні центри, класні фізичні терапевти. Ми реально підняли рівень протезування», — каже Симороз.
Головна мета реформи — зробити систему зрозумілою, ефективною і орієнтованою на пацієнта.
«Ми хочемо прозорості, адекватного ціноутворення і відповідальності. Щоб система була навколо пацієнта, а не навколо грошей», — говорить Симороз.
За словами Симороза, фінансування є, але використовується нераціонально.
«Проблема не тільки в доступі, а в тому, як використовуються кошти. Є великий відсоток неефективних витрат і корупційні ризики», — каже Симороз.
Він каже, що благодійні організації прагнуть не замінити, а посилити державу.
«Ми не вороги і не конкуренти держави. Ми хочемо, щоб це була сильна державна система, якою можна пишатися», — сказав Олег Симороз.