Національний комплекс "Експоцентр України" (ВДНГ) представив новий дослідницький проєкт "(НЕ)виставка", який присвячений спадщині радянського періоду цього знакового місця. Генеральний директор ВДНГ Олександр Коваленко зазначив, що даний проєкт має на меті не лише візуалізацію архітектурних та культурних елементів, але й глибше осмислення історії та ідентичності українців у контексті радянської спадщини. Проєкт включає серію експозицій, які розкривають різ
Національний комплекс "Експоцентр України" (ВДНГ) презентував результати міждисциплінарного дослідницького проєкту "(НЕ)виставка" про радянську спадщину Експоцентру, який реалізовували дослідники, архітектори, історики і культурологи,повідомивгенеральний директор Євген Мушкін.
"ВДНГ – це не лише культурно-просвітницький парк, який ми створюємо, переосмислюючи старий радянський простір. Це приклад того, що у світовій практиці називають "складною спадщиною" – простором, який одночасно є і цінним, і проблемним. Він зберігає архітектуру, мистецтво і пам’ять, але водночас несе в собі болючий досвід пропаганди, імперських наративів і тоталітарної системи. Ігнорувати це – неправильно, адже забути історію – означає ризик повтору в майбутньому. Знести все – теж не відповідь. Імперії працюють не лише через насильство, а й через створення "щасливих" образів майбутнього, які залишаються в пам’яті поколінь. І саме тому ця спадщина така суперечлива і така жива сьогодні", – написав Мушкін в мережі Facebook.
За його словами, дослідження демонструє, що ВДНГ уже давно не є "виставкою досягнень", а являє собою великий громадський простір, де змішалися культура, освіта, спорт, бізнес, відпочинок і події, але цей новий зміст не співпадає з тим, що закладено в самій назві і архітектурі місця.
"Ми не будемо приймати швидких рішень. Бо такі речі не вирішуються на швидку руку. І не вирішуються кулуарно. Завдяки нашим дослідницям і дослідникам ми сьогодні розпочали непростий діалог. І попереду відкрита та відверта розмова з громадою, професійною спільнотою і з самими собою. Робота з архівами. Аудит символів і об’єктів", – додав він.
Зокрема, серед можливих напрямів, які вже окреслені дослідженням: створення освітньо-музейного простору про радянський досвід і механізми впливу; робота з монументальним мистецтвом як окремим пластом української культури; переосмислення символів – від пояснення до демонтажу або музеєфікації; поява постійного кураторського і мистецького компоненту на території.
В свою чергу, один із членів робочої групи, голова Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, екс-голова Українського інституту національної пам’ятіАнтон Дробович зазначив, що робота над дослідженням велася більше року.
"Думаю, що з 1949 року нічого подібного про цей об’єкт ніхто не робив. Так само не знаю жодної подібної за масштабом та діапазоном роботи з 1991 року в проблемному полі подолання наслідків комуністичного тоталітарно режиму, яка б стосувалася конкретної культурної інституції", – написав він в мережі Facebook.
Дослідження реалізовано Past/Future/Art спільно з Центром прав людини та меморіалізації війни KSE за ініціативи НК "Експоцентр України" (ВДНГ).
З дослідженням можна ознайомитися запосиланням.
Як повідомлялося, в 2025 році Національний комплекс "Експоцентр України" оголосив конкурс на дослідження історії та концепції ВДНГ як радянського ідеологічного простору, що стане основою для створення Музею монументальної пропаганди на території ВДНГ. По результатам конкурсу, "Експоцентр" разом з громадською організацією "Культурні практики" розпочали етап дослідження ВДНГ.