У Донецьку сталася підземна пожежа, що викликала занепокоєння серед місцевих мешканців та експертів. За словами геологів, причиною цього інциденту стало неправильне консервація вугільних шахт, які з різних причин залишилися без належного нагляду. В умовах тривалої військової агресії і нестабільної економічної ситуації багато підприємств не змогли забезпечити необхідні заходи для безпечного закриття своїх об'єктів. Експерти зазначають, що внаслідок недостатньої уваги до тех
Про це в коментарі Укрінформу сказала шахтна геолог Лариса Пряженцева, яка має багаторічний досвід роботи на різних вугільних шахтах Донецького регіону.
Це явище мешканці Донецька зафіксували поблизу Жилухівського кладовища в Петровському районі міста, де під землею знаходяться численні шахтні виробки давно непрацюючих вугільних шахт «Петровська» та «Трудівська». Ці вугільні підприємства були закриті та занедбані вже після 2014 року, коли місто було окуповане російськими військовими.
Геолог припустила, що такі підземніпожежі«найімовірніше, пов’язані з неналежним консервуванням шахт».
За її словами, у вугільних пластах донецьких шахт міститься сірка в різних кількостях, яка призводить до їх загоряння при доступі кисню і навіть при найменшій детонації земної кори. Тління та самозаймання вугілля було можливим навіть в умовах діючої шахти, тому там регулярно проводилися профілактичні роботи для запобігання можливим пожежам.
«Закриваючи будь-яку шахту, потрібно правильно її законсервувати. Тому що це цілий комплекс інженерних заходів, спрямованих на зупинку гірничих робіт, забезпечення безпеки, запобігання обваленням і захист навколишнього середовища», - підкреслила Пряженцева.
Вона зазначила, що на Донеччині найпоширенішим способом ліквідації вугільної шахти було її затоплення, або «мокра» консервація. У цьому випадку припиняється робота водовідливних установок, і шахта природним чином заповнюється підземними водами до необхідного рівня.
«Якщо не планувалося відновлення робіт найближчим часом, а затоплення не могло спричинити екологічну катастрофу для сусідніх діючих підприємств, то застосовувалася «мокра» консервація», - пояснила геолог.
Пряженцева додала, що коли було необхідно зберегти виробки від руйнування або виключити вихід на поверхню, наприклад, метану, який може накопичуватися у вугільних пластах, то будували бетонні перемички, що дозволяло локалізувати пожежу.
«Мабуть, тут нічого не було зроблено. Хоча, важко судити лише за фотографіями, без обстеження даної ділянки. Потрібно аналізувати ситуацію безпосередньо на місці», - зазначила геолог.
Вона додала, що підземні вигорілі вугільні пласти, які залягають відносно недалеко від поверхні землі, можуть призвести до інших провалів або глибоких просідань ґрунту. Але тління і подібні пожежі можуть бути досить тривалими.
У свою чергу провали можуть зруйнувати життєво важливі комунікації під будинками, автодорогами, іншими інфраструктурними спорудами, «все це досить непередбачувано за часом, але, безумовно, дуже небезпечно», підсумувала фахівець.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтвердженихзбитків довкіллюУкраїни становить понад 6,4 трлн грн.
Фото: t.me/kazansky2017
Приєднуйтесь до наших каналівTelegram,InstagramтаYouTube.