Російські війська активізували штурми на Слов’янському напрямку, змінили тактику на нічну та нарощують сили. Водночас українські підрозділи контролюють висоти й завдають ворогу значних втрат. Про ситуацію на фронті, роль дронів, піхоти та виклики
Російські війська активізували штурми на Слов’янському напрямку, змінили тактику на нічну та нарощують сили. Водночас українські підрозділи контролюють висоти й завдають ворогу значних втрат. Про ситуацію на фронті, роль дронів, піхоти та виклики мобілізації в ефірі Армія FM розповів речник 11-го армійського корпусу Дмитро Запорожець.
— Яка зона відповідальності 11-го армійського корпусу і що там зараз відбувається?
— У цілому 11-й армійський корпус відповідає за Краматорський і Слов’янський напрямки. У нашій зоні відповідальності — найбільші міста Краматорськ і Слов’янськ. Станом на зараз ситуація розгортається так, що противник зосереджує основні зусилля саме на Слов’янському напрямку. Це пов’язано, зокрема, з логістикою і перспективами подальшого руху в бік Краматорська, якщо їм вдаватиметься підтримувати нинішню інтенсивність штурмів.
— Чому росіяни активніше діють саме на цьому напрямку?
— Значну роль відіграє рельєф місцевості. Противник перебуває в низині. Після захоплення Сіверська у грудні 2025 року вони підтягнули туди велику кількість піхоти, артилерії та інших сил для розвитку наступу. Водночас ми контролюємо більшість висот навколо Сіверська. І тому противник не може дозволити собі просто стояти. Якщо він залишатиметься в низині — ми будемо знищувати його у промислових масштабах. Єдине, що він тоді отримуватиме — це зростання кількості «двохсотих». Саме тому ворог змушений активно штурмувати на цій ділянці фронту.
— Чи змінилася тактика противника останнім часом?
— Так, зміни відчутні. Якщо до середини квітня ворог більше атакував удень, то зараз акцент змістився на нічні штурми. Чому так — може бути кілька причин. Можливо, залучили нові підрозділи або додаткові ресурси, які дозволяють діяти і вдень, і вночі. Але більшість атак зараз відбувається саме в темний час доби. Вони активно використовують тепло маскувальні пончо, щоб ускладнити виявлення. Також є проблема з тим, що противник застосовує РЕБ і знищує наші засоби спостереження, що ускладнює відстеження руху вночі. Втім, якщо противника виявляють і фіксують маршрут — вдень по ньому ведеться активна робота.
— Якщо говорити про втрати ворога — наскільки вони значні?
— Раніше, коли напрямок частково був розділений, орієнтовні втрати становили 38–42 військовослужбовці на добу. Зараз, враховуючи зростання активності, ця цифра збільшилась приблизно до 55–60 осіб щодня — це сукупно «200» і «300».
— Чи наближаємось ми до цілі — знищувати понад 50 тисяч окупантів на місяць?
— Якщо брати лише наш корпус, можливо, ми трохи не дотягуємо. Але якщо додати дані від підрозділів безпілотних систем та інших сил, які працюють у нашій зоні відповідальності і можуть звітувати в інші структури, то ця цифра може виходити на заявлений рівень. Тут важливо розуміти: наступ противника має хвилеподібний характер. Це не окремі кампанії, а одна велика операція з періодами активізації і затишшя. На Краматорському напрямку ця хвиля зараз тільки починається. Це означає, що найближчим часом втрати противника зростатимуть. Наприклад, 24-та бригада, яка обороняє Часів Яр, разом із силами безпілотних систем фактично не дає противнику рухатись. Якщо ворог заходить у так звану kill-зону, яка простягається до 30 км у глибину, ми працюємо по ньому — і по техніці, і по піхоті. Це стосується і Бахмута, і Іванівського. У таких умовах противнику дуже складно діяти, і він змушений шукати нові рішення, що автоматично веде до зростання втрат. До того ж за даними розвідки, вони вже залучають навіть тилові підрозділи. Серед них є відмовники, адже одна справа — готувати їжу, інша — йти під FPV-дрони на передову.
— Які дрони зараз відіграють ключову роль і що застосовує противник?
— По напрямках ситуація різна. Слов’янський напрямок — це, по суті, полігон для росіян. Там вони тестують нові розробки. Наприклад, розвідувальний дрон «Князь Вещий Олег» вперше фіксувався саме там. Також вони почали використовувати наземні роботизовані комплекси для створення димових завіс під час штурмів. Були спроби модернізації інших систем, зокрема ТОСів — вони постійно експериментують. На Краматорському напрямку активно застосовуються дрони типу «Молнія» — вони давно там використовуються і залишаються одними з ключових. Ну і класика — FPV-дрони та дрони на оптоволокні — присутні по всій лінії фронту, як у нас, так і у противника.
— Як сторони використовують наземні роботизовані комплекси?
— Росіяни використовують їх виключно для бойових задач: мінування, підвезення боєприпасів. Ми жодного разу не бачили, щоб вони евакуювали поранених. У нас підхід інший — комплексний. Це і бойове застосування, і евакуація поранених, і навіть робота над евакуацією тіл загиблих. Це важливо, адже родини повинні мати можливість попрощатися і віддати шану.
— З огляду на технології, чи не нівелюється роль піхоти?
— Піхота залишається критично важливою. У міській забудові без неї неможливо. Жоден дрон не зможе так ефективно зачистити позицію, як піхотинець. Наприклад, щоб знищити укриття, може знадобитись кілька FPV-дронів або потужний удар важким дроном. А піхотинець може зробити це швидше і точніше. На відкритій місцевості дрони можуть виконувати до 80% роботи. Але повністю замінити піхоту вони не здатні.
— Що має переосмислити українське суспільство, щоб існувати далі?
— Передусім — тривалість війни. Вона не закінчиться ні цього року, ні наступного. Якщо орієнтуватися на відомі плани противника — це щонайменше до 2027 року. А якщо додати фактори невизначеності — це може бути і 2028-й. Тому людям, які досі уникають служби, варто задуматися, як вони проведуть ці роки і що буде з країною. Військо потребує ротації, відновлення — і фізичного, і морального.