Масована атака на військові об’єкти в Мелітополі розпочалася близько 21:20. Уже за кілька хвилин пролунали перші вибухи.
У Мелітополі після серії вибухів почалися пожежа та детонація на складі боєприпасів, фото соцмережі
Масована атака на військові об’єкти в Мелітополі розпочалася близько 21:20. Уже за кілька хвилин пролунали перші вибухи.
Особливо гучно було в нижній частині міста — в районі Юрівки. Вибухи були такої сили, що у дворах спрацьовували сигналізації автомобілів.
Жителі Мелітополя повідомили РІА Південь, що противник намагався збивати БпЛА лише зі стрілецької зброї. Кількість вибухів була настільки великою, що люди збилися з рахунку.
Місцеві жителі скаржаться, що дрони збивають просто над житловими будинками:
— Вони збивають дрони над будинками, які летять низько над землею.
— Було близько 7 вибухів, а дронів — приблизно 15.
Інші скаржаться на відсутність електроенергії:
— Немає світла вже майже місяць. Вмикають лише на кілька годин — приблизно раз на два дні.
Пізніше з’явилася інформація, що Сили оборони України знищили ворожий склад боєприпасів. Після ударів почалася детонація, яка тривала тривалий час. У місті відчувався запах паленої гуми.
Гучно було і в Якимівці — у селищі зникло електропостачання. Вибухи також фіксували в Бердянську, Криму (зокрема у Феодосії), а також на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Раніше ми повідомляли, що удари Сил оборони України по військових об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також у Криму, мають точковий характер.
Голова Українського центру безпеки та співпраціСергій Кузан підкреслює, що головна мета— зруйнувати логістику противника.Ще одним важливим напрямком є удари по командних пунктах окупантів. Ліквідація командирів має не лише військовий, а й психологічний ефект:«Ми уразили командний пункт кадирівців. Може здатися, що це не окупаційні війська, а умовно Нацгвардія, але саме вони контролюють територію та забезпечують там порядок. Ці російські військові бояться свого керівництва більше, ніж противника. І такі удари по штабах, коли знищуються не рядові бійці, а командири, — це сигнал для окупантів, що їхнє керівництво не є недосяжним».
Окремо він згадав удар по Мелітопольській підстанції-150, який вплинув на комунікації та забезпечення окупаційних сил:
«Після удару по підстанції-150 окупанти залишилися без живлення, і це порушило зв’язок навіть між військовими підрозділами. Хоча здавалося, що у них має бути резервне живлення, на практиці вони користувалися саме муніципальною мережею. Це призвело до затримок в обміні інформацією між підрозділами та цілими групами військ».