Голлівуд обіцяв їй усе — славу, ролі, статус нової ікони. Але, як це часто буває, реальність виявилася менш глянцевою. Історіяукраїнки Анни Стен — це приклад того, як навіть великий талант може загубитися між очікуваннями продюсерів і правилами індустрії, пише ШО ТАМ. Майбутня акторка народилася у Києві у 1908 році та починала з театру і німого […]
Голлівуд обіцяв їй усе — славу, ролі, статус нової ікони. Але, як це часто буває, реальність виявилася менш глянцевою. Історіяукраїнки Анни Стен — це приклад того, як навіть великий талант може загубитися між очікуваннями продюсерів і правилами індустрії, пишеШО ТАМ.
Майбутня акторка народилася у Києві у 1908 році та починала з театру і німого кіно. Уже наприкінці 1920-х вона стала однією з найяскравіших актрис радянського кінематографа. Популярність принесла їй і перші міжнародні контракти — зокрема робота в Німеччині, яка відкрила двері до ширшого світу. Саме берлінський період став переломним: європейські ролі привернули увагу американських продюсерів.
У 1932 році акторку запросив до США один із найвпливовіших продюсерів того часу — Самюель Голдвін. Він бачив у ній «нову Грета Гарбо» і підписав із нею контракт, фактично взявши під особисту опіку.
Голдвін інвестував у Стен не лише гроші, а й час: два роки вона інтенсивно вивчала англійську, працювала над дикцією і готувалася до прориву. Продюсер відкрито заявляв, що вірить у її винятковість і майбутній успіх.
«Все в моєму серці промовляло, що вона буде найкращою в історії кіна… Це щось особливе, це зірка! В неї є все, що потрібно: краса, стиль, сексапільність, клас. Її інтеліґентність поєднується з інтуїцією художника, що добре знає життя. В неї величезний досвід і вона може грати, як бестія»
Першою великою роботою в США стала стрічка «Нана» — амбітний проєкт із потужною рекламною кампанією. Проте фільм провалився у прокаті. Наступні роботи також не змогли змінити ситуацію.
Згодом сама акторка визнавала: у Голлівуді її намагалися «вписати» у готовий образ, не даючи творчої свободи. Фактично її зводили до ролі екзотичної красуні, а не глибокої драматичної актриси.
Важливим бар’єром залишався і акцент — попри роки навчання, він так і не зник повністю, що робило її «чужою» для американського глядача.
У підсумку, за три десятиліття в США вона знялася лише у 14 фільмах — значно менше, ніж прогнозували на старті кар’єри.
Критики неодноразово підкреслювали: проблема була не в таланті Стен, а у виборі ролей і підході студій. Її потенціал, на їхню думку, так і не розкрили повною мірою.
Сам Голдвін пізніше визнавав, що, можливо, помилився у своїх очікуваннях. Але водночас історія Стен стала однією з перших спроб інтеграції європейських акторів у голлівудську систему.
Попри життя за океаном, акторка відкрито говорила про своє походження. В одному з інтерв’ю вона наголошувала, що народилася в Україні й у дитинстві говорила саме українською мовою.
В інтерв’ю українському тижневику Ukrainian Weekly у 1937 році вона сказала:«Звісно, що я українка. Я народилася в Україні. Коли мені було 12, я ще не розуміла російської, говорила українською».
Про це ж згадував і Ґолдвін:«Багато хто вважав Анну німкенею, але це неправда. Вона була українкою, народженою в Києві».
Після завершення кінокар’єри Стен викладала акторську майстерність у Нью-Йорку, а згодом присвятила себе живопису. Її роботи виставляли у музеях, а життя завершилося вже далеко від сцени — у США, у 1993 році. Їй було 85. Тоді Ukrainian Weekly випустив некролог, назвавши Анну Стен «першою українською зіркою Голлівуду».
Читайте також:“Гуцулка Ксеня” з легендарної пісні жила в Чикаго: історія українки