Удар по базі "Іскандерів" у Криму: українські дрони пробили захисне укриття, – Defense Express

Удар українських безпілотників по місцю базування російських оперативно-тактичних комплексів "Іскандер" біля селища Овражки в тимчасово окупованому Криму продемонстрував нові можливості українських сил.

Відповідні комплекси розташовувалися в укриттях, які було необхідно пробити. Про це повідомляєDefense Express.

Дивіться такожУ нас може полетіти ядерка, – у Повітряних силах про ризик удару балістикою по Росії

Імовірно, головною складністю був саме технічний аспект, оскільки розташування пускових установок було відоме заздалегідь. З цієї локації неодноразово фіксували пуски, але для атаки не вистачало необхідних засобів.

На ураженому об'єкті були позиції колишнього дивізіону радянського ракетного полку, де раніше розміщувалися балістичні ракети. Російські війська використали стару інфраструктуру і зберігали там комплекси "Іскандер".

Орієнтовні розміри великого укриття становлять 45 на 27 метрів, меншого – 25 на 18 метрів. Подібні споруди мають товсті бетонні перекриття до 40 – 60 сантиметрів і додатковий шар ґрунту, тому їх особливо важко уразити.

Пробити такий захист дійсно важко, особливо, коли мова йде про бойові частини, які встановлені на дрони. Але з огляду на кадри, завдати шкоди об'єктам, а головне тому, що перебувало всередині все ж таки вдалось,– ідеться у статті.

Уразити об'єкт, імовірно, вдалося завдяки використанню дронів із потужнішими бойовими частинами. Зокрема, ідеться про апарати середньої дальності, наприклад FP-2 із бойовою частиною орієнтовно 105 кілограмів.

За даними Defence Express, для пробиття подібних укриттів вирішальне значення має не лише маса бойової частини, але й насамперед кінетична енергія, яка залежить від швидкості та спеціальної міцної конструкції корпусу.

Видання пише, якщо боєприпаси неможливо розігнати до потрібної швидкості, застосовують тандемні бойові частини, які мають попередній кумулятивний заряд, який пробиває отвір, після чого основна частина уражає ціль.

Наприклад, така бойова частина встановлена на крилатих ракетах Storm Shadow / SCALP.

Уночі 28 квітня ССО ЗСУатакували російську базу, розташовану на південь від населеного пункту Міжгір'я. Супутниковий сервіс NASA FIRMS зафіксував осередок пожежі, яка виникла після удару українських безпілотників.

Відомо, що зазвичай звідти росіяни запускають на Україну балістичні ракети. Зазначали, що застосування вищезгаданих комплексів дозволяє окупантам для атак використовувати "Іскандер-К" та "Іскандер-М" водночас.

Військово-морські сили ЗСУ нещодавно атакувалидва російські катериу районі Керченської протоки, які охороняли міст. Ідеться про патрульний сторожовий катер ФСБ Росії "Соболь" та протидиверсійний катер "Грачонок".

Нагадаємо, раніше у Криму на аеродромі "Кача" українські військовіатакували пункт управлінняпротиповітряної оборони, наземний радіолокаційний запитувач "Пароль-4" (1Л22), а також радіолокаційну станцію "МР-10".

До цього СБУ за допомогою БпЛА атакуваливійськово-морську базуЧорноморського флоту Росії та аеродром "Бельбек". Внаслідок цього вдалося уразити великі десантні кораблі "Ямал" та "Фільченков" та низку інших суден.

Коли вночі 28 квітня над колишньою радянською ракетною базою поблизу селища Овражки в Криму спалахнуло полум’я, мало хто одразу зрозумів значення цієї події. Українські Сили спеціальних операцій (ССО) завдали удару по позиціях оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер», які росіяни надійно сховали в потужних бетонних укриттях радянської доби. Те, що раніше вважалося неприступним, виявилося вразливим завдяки новим українським дронам середнього удару. Ця атака не просто знищила ворожу техніку — вона продемонструвала якісно новий рівень української безпілотної війни.

Селище Овражки лежить за 40 кілометрів на схід від Сімферополя. У радянські часи тут дислокувався 2-й дивізіон 84-го ракетного полку, озброєний балістичними ракетами середньої дальності Р-5 (за класифікацією НАТО — SS-3 Shyster). Ці ракети могли нести ядерні бойові частини й були частиною радянської ядерної тріади в регіоні.

Для захисту пускових установок і ракет радянські інженери звели потужні аркові бетонні укриття. Найбільше має розміри приблизно 45 × 27 метрів, менше — 25 × 18 метрів. Товщина бетонних стін — від 40 до 60 сантиметрів, зверху — шар ґрунту. Такі споруди витримували ядерний удар чи масований авіаналіт.

Після розпаду СРСР база занепадала. Та з початком повномасштабного вторгнення росіяни швидко оцінили її й розмістили «Іскандери». Звідси ракети за лічені хвилини досягали лінії фронту чи тилових українських міст. Підпільники українського Руху Опору фіксували пуски з цієї локації, але завдати удару було технічно складно.1

За оцінками експертівDefense Express, успіх забезпечили дрони ССО з потужнішими бойовими частинами. Ймовірно, застосували FP-2 (Fire Point-2) з бойовою частиною 105 кг. Виробник анонсував версію з 150 кг за рахунок перенесення паливних баків у крило.1

Та головне — не лише вага, а енергія удару: поєднання швидкості, форми корпусу та міцних матеріалів. Навіть американська бомба GBU-39 SDB (129 кг) пробиває до метра залізобетону з великої висоти.

Дрони, на відміну від бомб, не досягають надзвуку, тож застосовують інші рішення, як тандемна бойова частина типу BROACH (перший кумулятивний заряд пробиває отвір, другий фугасний проникає всередину). Подібну схему мають крилаті ракети Storm Shadow / SCALP.1

Удар стався вночі, коли російська протиповітряна оборона (ППО) працювала гірше. Дрони підрозділу середнього удару подолали відстань і точно вразили укриття. Кадри показують пошкодження бетону й техніки всередині.2

Російські джерела применшували шкоду, але супутникові знімки виявили значні руйнування. За даними OSINT-спільноти, щонайменше дві пускові установки «Іскандер» вийшли з ладу, ймовірно, знищено запас ракет.3

Стратегічно удар безцінний: «Іскандери» загрожували південним позиціям. Кожна ракета несе звичайну чи ядерну частину з точністю кілька метрів. Знищення комплексів послаблює росіян.4

Українські безпілотники еволюціонували. Спочатку домінували легкі FPV-дрони й квадрокоптери, нині — системи середнього класу з бойовою частиною 75–150 кг і дальністю понад 1000 км.

Західні аналітики відзначають лінійку дронів: FP-2, «Бобер», «Лелека» та нові розробки з ССО. Успіх — у покращенні наведення й стійкості до радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Перехід до важчих частин змінив тактику: тепер вражають укріплені склади, командні пункти, ракетні бази.1

Після удару росіяни передислокували «Іскандери» вглиб Криму чи Краснодарський край, посилили маскування й укріплення. Та радянські бетонні укриття вже не гарантують безпеки — сучасні технології пробивають їх.4

Удар — частина кампанії проти російських високоточних засобів: аеродроми, склади, командні пункти.

Аналітики ISW і RUSI хвалять самостійність України в дронах, що компенсує дефіцит снарядів і ракет.4

Тандемні частини на дронах — прорив. Масштабування змінить повітряну війну, попри обмеження партнерів.

Очікують дрони з >200 кг бойової частини й дальністю >2000 км для глибокого тилу. Удосконалюють автономне наведення (інерційне, супутникове, оптичне) проти РЕБ.1

Операція в Овражках доводить: жоден об’єкт не недоторканний. Українці пишуть нову главу війни, де дрони — ключові.

Інновації й сміливість долають перешкоди, поки росіяни шукають захист, а ми готуємо наступне.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму.Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.