Херсонщина: відбудова на лінії вогню та парадокси відновлення прифронтового регіону

Сьогодні Херсонська область єнайскладнішимрегіоном для відбудови в Україні. Поки Київщина демонструє високі темпи відновлення, а Харківщина тримається всупереч обстрілам, деокуповане правобережжя Херсонщини ніби «застигло». І проблема не у відсутності політичної волі чи небажанні людей працювати, а в унікальному поєднанні факторів, де постійні атаки та демографічна криза унеможливлюють традиційні стратегії відновлення. Херсонщина стала місцем, де Україна змушена вчитися виживати та будувати в умовах війни нового типу, де лінія фронту проходить буквально за вікном.

Херсонщина залишається одним із найбільш постраждалих регіонів України. За словами заступника голови Херсонської ОВА Антона Самойленка, на квітень 2026 року в області зафіксовано близько 42 тисяч пошкоджених або зруйнованих об'єктів. З них 7 тисяч – це будинки, які знищені вщент і не підлягають відновленню.

Основна категорія збитків, що потребує негайного відновлення для повернення людей – житловий фонд. За результатамипідрахункущоденних оперативних зведень Херсонської обласної військової адміністрації, за 2025 рік пошкоджено щонайменше 5690 житлових будинків – як приватних, так і багатоквартирних. Постійно залишається під ризиком і критична інфраструктура.

Гасіння пожежі після обстрілу в Херсоні. Березень 2026. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

За оцінкою Світового банку,потребина відбудову області перевищують 35 млрд доларів (дані на кінець 2024 року без урахування окупованих територій). Це найвищий показник серед південних регіонів (Миколаївщина 16,1 млрд, Одещина 10,4 млрд).

У новомузвіті(за 2025 рік) не наводиться оновлена регіональна розбивка по областях, але загальна вартість реконструкції та відновлення України протягом наступного десятиліття оцінюється в $588 млрд. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП країни на 2025 рік.

У 2025-му на відновлення Херсонщинивиділено6,3 млрд грн, але реальний прогрес мінімальний. На початок 2026 року в деокупованій територіївідновленолише близько 17-18% пошкоджених і зруйнованих об’єктів, головною причиною повільного відновлення є постійні обстріли.

Херсонщина перебуває в унікально складних умовах, де традиційні методи відбудови не працюють через географічну близькість ворога. Головним стримуючим фактором залишається тотальна загроза обстрілів. На відміну від тилових регіонів, Херсонщина перебуває під постійним прицілом артилерії, КАБів та, що найбільш критично, FPV-дронів. На Херсонщині обстріли відбуваються практично щодня, часто з ранку до ночі, з акцентом на житлові квартали.

ЯкповідомляєСуспільне з посиланням на ХОВА, впродовж 2025 року російські окупанти випустили по громадах Херсонщини більш ніж 220 000 снарядів з різних видів озброєння. Найсмертоноснішою зброєю росіян залишаються дрони – щотижня вони застосовують в середньому 2500 БпЛА для ударів по населених пунктах області. Інтенсивність обстрілів постійно зростає, часто ворог застосовує комбіновані атаки (артилерія та дрони).

Це паралізує будь-які роботи: техніка не може вийти на відкриті ділянки, логістика будівельних матеріалів ускладнена, працівники змушені проводити більшу частину часу в укриттях, прогнози термінів виконання робітвідсутні. Яскравим прикладом цього «паралічу» єнеможливістьвідновлення Херсонської ТЕЦ, яка стала регулярною ціллю для ворожих БпЛА.

Херсонщина переживає одну з найглибших демографічних криз серед усіх деокупованих регіонів України. На початок 2026 року на правобережжі областізалишаєтьсялише близько 135 тисяч осіб, з них у Херсоні – приблизно 60 тисяч (близько 20-22% від довоєнного населення). Ситуацію ускладнює вкрай несприятлива вікова структура: понад 65% мешканців обласного центру – люди пенсійного віку, тоді як частка працездатного населення близько 27%, а дітей – всього 7%.

Така демографічна яма створює замкнене коло: без гарантій безпеки та відновленого житла економічно активне населення не повертається, а без достатньої кількості людей та робочої сили сенс масштабної відбудови суттєво знижується. За результатамиопитувань, близько 70% херсонців, які виїхали, заявляють про намір повернутися, але головною умовою називають саме безпеку.

Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

Економічний ландшафт регіону також перебуває у депресивному стані. Область три останні роки посідаєнайнижчіпозиції за рівнем інвестицій (0,03% від загальноукраїнського показника). Малий бізнес намагається адаптуватися, проте Херсонщина має один з найнижчихпоказниківреєстрації нових ФОП. Люди не повертаються, бо немає безпеки, роботи та впевненості в завтрашньому дні. Малий бізнес на деокупованих територіях відновлюється швидше за великі підприємства, які часто обирають релокацію і важко повертаються в деокуповані громади. Загалом, на Херсонщині темпи відновлення найповільніші порівняно з іншими деокупованими регіонами.

Згідно з результатамидослідженняГО «Інститут сталого розвитку громад», на травень 2025 року Херсонська область демонструвала найскладнішу ситуацію з економічним відновленням серед усіх деокупованих регіонів України. У межах аналізу 17 громад Херсонщини, включаючи обласний центр, зафіксовано найнижчі показники реєстрації нових ФОПів, це  близько 60% від рівня довоєнного 2021 року. Ситуація з юридичними особами ще критичніша, оскільки кількість реєстрацій нових підприємств скоротилася на 75%. Сумарний номінальний дохід бізнесу в регіоні тримається на рівні лише 40% від показників 2021 року, що є найгіршим результатом порівняно з Київщиною, Сумщиною та Харківщиною.

Експерти наголошують: економіка області критично залежна від безпекової ситуації, і лише за умови тривалої відсутності обстрілів можливий перезапуск харчової промисловості та роздрібної торгівлі, які зазвичай стартують першими. Наразі жоден із показників реальних доходів підприємств Херсонщини не досяг рівня до повномасштабного вторгнення.

Ситуація ускладнюється кризою міжнародної допомоги. Попри поширений міф про безмежну підтримку деокупованих територій, Херсонщина стикається з жорсткими внутрішніми протоколами безпеки міжнародних організацій (INGO).

Більшість великих фондів та агентств ООН мають суворіобмеженняна роботу персоналу в зоні 0–20 км від лінії фронту. Як наслідок, обласний центр та прибережні громади потрапляють у «червону зону», де допомога надається лише дистанційно або через місцевих посередників. Щобільше, самі гуманітарні об'єкти стаютьцілямиатак. Наприклад, у грудні 2023 року внаслідок серії ударів були вщент спалені склади Українського Червоного Хреста та місцевої організації «Щедрик», пошкоджені потужності міжнародної організації HEKS/EPER.

З непереборними перешкодами стикаються навіть стратегічні державні проєкти, які реалізуються у відносно «безпечніших» районах, як-от комплексне відновлення села Посад-Покровське на Херсонщині. Видання «Главком»назваловідбудову села найдорожчим проєктом із прифронтового будівництва.

Аналітики руху Transparency International Ukraine дослідилипроаналізуваливсі експериментальні проєкти відбудови в Україні й дійшли невтішних висновків: станом на серпень 2025 року саме Посад-Покровське на Херсонщині мало найбільші проблеми та демонструвало найгіршу динаміку серед усіх шести об'єктів. На момент завершення дослідження в селі був готовий лише один об’єкт – дорога.

Експерти назвали кілька основних причин затримки. Це і масштабне розширення плану: кількість об’єктів у проєкті зросла у понад 4 рази (переважно через включення 388 приватних будинків, які спочатку планували ремонтувати, а потім вирішиливигортатиТермін «вигортання» в будівництві загалом стосується процесів видалення та вивезення різних матеріалів з будівельного майданчика, в тому числі під час демонтажу будівель.і будувати «з нуля»). Це спричинило здорожчання робіт на 40%, а загальна потреба у фінансуванні сягнула 3,7 млрд грн. Понад 90% об’єктів – це приватний сектор. На відміну від багатоквартирних будинків в інших громадах, тут кожен будинок потребує індивідуальних і складних процедур передачі прав замовника від власника до держави. Тривалі зупинки через брак коштів та бюрократичні затримки критично сповільнили темпи робіт.

Дослідження показує, наскільки складно проводити масштабне відновлення навіть відносно «безпечнішого» правобережжя Херсонщини (село розташоване ближче до Миколаївської області) та добре ілюструє типові проблеми прифронтового відновлення: бюрократія, брак підрядників, оформлення документів. На тлі інших громад, де вже є завершені житлові будинки, перспективи фіналізації відбудови Посад-Покровського наразі виглядають найбільш туманними.

Посад-Покровське. Жовтено 2025 року. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

Показники будівельної галузі підкреслюють прірву між регіонами. Хоча, заданимиДержавної служби статистики, у 2025 році на Херсонщині  зафіксовано формальне зростання динаміки робіт на 14%, в абсолютних цифрах це лише 7 тисяч кв. м введеного в експлуатацію житла. Для порівняння: Харківщина ввела 247 тисяч кв. м, а лідером є Київщина – майже 2 мільйони кв. м. Аналітики стверджують, що динаміка зростання свідчить про поступове пожвавлення будівельних робіт у деокупованих районах.

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктуризаявило, що серед його стратегічних пріоритетів – розвиток логістики у прифронтових регіонах. 2/3 усіх коштів воно спрямовує саме на прифронтові області, фокусуючи зусилля на критично важливих маршрутах у Харківській, Донецькій, Херсонській, Запорізькій та Сумській областях. Часом Херсонщина (разом із Хмельницькою та Київською областями) показує високі темпи у будівництві доріг державного значення, але це стосується переважно тилових ділянок. Загалом прифронтові області відновлюються нерівномірно, і Херсонщина відстає через постійну загрозу.

Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

Таким чином, відбудова Херсонщини – це замкнене коло безпекових та бюрократичних викликів. Без гарантій безпеки неможливо залучити великих підрядників та міжнародних донорів, а без відновлення інфраструктури та житла неможливо повернути економічно активне населення. Регіон потребує не просто коштів, а принципово нової моделі управління ризиками, яка б враховувала близькість фронту та дозволяла здійснювати оперативні ремонти в умовах «дронової війни». Поки ці рішення не знайдені, Херсонщина залишатиметься найбільш вразливим елементом у загальнодержавному процесі відновлення.