Дізнайтеся, як окупанти нищать освіту на лівобережжі Херсонщини через русифікацію та мілітаризацію шкіл, і чи мають випускники шанс на вступ до вишів України.
На лівобережжі Херсонщини Росія продовжуєперетворюватишколи на осередки пропаганди. Українську мову забороняють, історію переписують, а дітей змушують проходити військовий вишкіл.
Розповідаємо, як зараз проходить навчання в школах під контролем окупантів, чому Росія мілітаризує дітей та який шлях мають подолати випускники з ТОТ, щоб стати студентами в Україні.
На тимчасово окупованих територіях України за російськими стандартами змушені навчатися близько 600 тисяч школярів. Йдеться не лише про заміну підручників чи навчальних програм – освіта в окупації стала інструментом русифікації, мілітаризації та тиску на дітей і батьків.
Аналітик напряму документування воєнних злочинів благодійного фонду «Схід SOS» Назарій Луценко зазначає, що окупаційні адміністрації планували завершити уніфікацію до 2026 року. Однак не змогли виконати ці плани й нині прискорюють процес. Він також наголошує, що такі дії супроводжуються численними порушеннями норм міжнародного гуманітарного права.
Представники Росгвардії проводять уроки для старшокласників у Чаплинському та Каланчацькому округах на окупованій Херсонщині. Фото: окупаційні ЗМІ
Мілітаризація освіти починається вже з дитсадка. Також до шкіл приходять російські військові, які виправдовують війну проти України та просувають російську пропаганду. Окрім цього, на тимчасово окупованій Херсонщині вчителям передають методичні матеріали, які зобов’язують їх викладати історію в руслі пропаганди РФ.
За словами юристки ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда» Валерії Куберської, уникнути навчання в окупаційній школі дуже складно. Якщо дитина не відвідує навчальний заклад, до батьків можуть приходити представники соціальних служб, а іноді – разом із військовими РФ. Їм погрожують позбавленням батьківських прав, а в окремих випадках – вивезенням дитини до Росії.
Дитячий садок на тимчасово окупованій території Херсонщини. Фото: окупаційні ЗМІ
"Коли почалося повномасштабне вторгнення, нам розповідали про випадки, коли батьки на окупованих територіях ховали дітей і не випускали їх на вулицю, а діти навчалися онлайн в українській школі. Але зараз приховати дитину в окупації майже неможливо: їй потрібна медична допомога, діти хворіють, а також мають необхідність у доступі до інших послуг”, – зазначає Валерія Куберська.
Через постійний тиск, контроль та блокування зв'язку українська онлайн-освіта стає дедалі менш доступною. Зокрема, на тимчасово окупованих територіях блокують доступ до українських сайтів, особливо державних ресурсів із доменами gov.ua та ua. Також відкрити сайти Міністерства освіти чи українські освітні платформи часто неможливо навіть через VPN. Окрім цього, російська влада обмежує доступ до месенджерів, через які діти часто підтримували зв’язок з українськими вчителями.
Школярі на тимчасово окупованій території Херсонщини. Фото: окупаційні ЗМІ
У таких умовах педагоги намагаються адаптувати навчальний процес і знаходити способи обходу обмежень. Зокрема, йдеться про перехід на асинхронне навчання, коли учні не підключаються до уроків у визначений час, а отримують завдання для самостійного виконання та надсилають результати вчителю.
За даними юристки ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда» Валерії Куберської, у 2022 році близько 98 тисяч учнів, які перебували на окупованих територіях, продовжували навчання в українських закладах середньої освіти дистанційно. У 2026 році ця кількість скоротилася майже до 34 тисяч.
Частина випускників намагається виїхати на підконтрольну Україні територію для вступу до українських вишів. Але це складно. Часто виїзд можливий лише через територію Росії та Білорусі. Це довга дорога з перевірками, допитами та психологічним тиском.
“Ми документували випадки, коли 18-річним молодим людям, накопичивши певну суму грошей, вдавалося виїхати на підконтрольну Україні територію та вступити до українських закладів вищої освіти. І тут важливо наголосити: завдання номер один для України зараз – сприяти вступу молоді з тимчасово окупованих територій до українських вишів і максимально підтримувати тих, хто повертається в Україну”,– каже Назарій Луценко.
Молодь виїжджає з тимчасово окупованої території України. Фото: Дмитро Лубінець
У 2023 році до українських закладів освіти вступили близько 5 тисяч абітурієнтів із тимчасово окупованих територій. У 2024 році ця кількість зросла до приблизно 10 тисяч, а у 2025 році становила майже 8 тисяч вступників з окупації.
“Тобто ми маємо досить нестабільну динаміку. Водночас це не окрема чітка категорія вступників із ТОТ, адже наразі Міністерство освіти і науки не розділяє ці групи. Сюди входять і фактично переміщені особи, і ті, хто перебувають в окупації, і мешканці територій активних бойових дій. За словами МОН, цього року планують усе ж розмежувати ці категорії, щоб можна було бачити реальну картину”, – додає Валерія Куберська.
Більше матеріалів про життя на тимчасово окупованій Херсонщині: