Нитка підтримки: в Аккермані виготовляли обереги для прикордонників

Напередодні Дня прикордонника у Білгороді-Дністровському відбувся майстер-клас з виготовлення ляльок-мотанок з психологом Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської міської ради. Захід під гаслом “Оберіг для військових” зібрав жінок, які власноруч створювали символічні талісмани для наших захисників. Рукодільних ляльок планують передати військовим як знак вдячності та духовної підтримки. Про це повідомляє “Бессарабія  INFORM”.Центр психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської міської ради вперше проводить подібний захід – розповіла нам психологиня установи Олена Фомічова. Простір для заняття гостям надала Білгород-Дністровська філія “Фонду Добра та Любові”, яка активно підтримує ініціативи Центру.Організована зустріч поєднала у собі елементи арттерапії, поглиблення знань про українську культуру та мала на меті підтримати наших захисників кордонів.“Ми будемо відправляти пакунки нашим прикордонникам до 30 квітня і у кожен пакунок вкладатимемо цю мотанку як оберіг, у якому зібрані наші думки і надії, щоб наші захисники відчули цю підтримку. Це ниточка, яка нас пов’язує. Дуже символічно, що до нас прийшли студентська молодь, а також дружини військових”, –поділилася з “БІ” психологиня.Майстер-клас для всіх охочих проводила Віра Миколаївна Ротай. Ми познайомилися з пані Вірою майже три роки тому, колирозповідалипро Клуб розмовної української мови “Говорімо українською”. Спільноту, модераторкою якої була Віра Миколаївна, створили на базі Академічного ліцею, де жінка викладає українську мову і нині.Зараз педагогиня здобуває другу освіту – психолога, а також проходить практику у Центрі психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської міської ради.Віра МиколаївнаНа початку заходу Віра Миколаївна провела історичний екскурс та розповіла про походження та сакральність ляльок-мотанок, а також українські традиції їх виготовлення. Після чого роздала дівчатам нитки та детально пояснила поетапність створення оберегу, окремо наголосивши на важливості вкладення світлих та позитивних намірів у процес.“Ми виготовляли мотанки ще вдома, коли були дітьми, але не надавали їм такого значення, бо такий був час. До нас у ліцей з майстер-класом з мотанками приходила відома у місті майстриня Галина Півень. Вона проводила майстер-клас з дітьми мого класу, і після цього я вже більш досконало почала створювати ці мотанки. Саме Галина Півень дала нам старт”, –розповіла “БІ” пані Віра.За словами майстрині, нині вона активно залучає своїх учнів до створення мотанок — як під час уроків, так і на класних годинах. Частину робіт також передають військовим.“Я вважаю, що це саме той момент, коли наша молодь повинна доторкнутися душею, руками і серцем до всього, що стосується нашого сакрального. Шанувати і примножувати, і, можливо, додавати своє. От сьогодні дівчатка настільки творчо підійшли до цього процесу”, –сказала Віра Миколаївна.Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

Центр психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської міської ради вперше проводить подібний захід – розповіла нам психологиня установи Олена Фомічова. Простір для заняття гостям надала Білгород-Дністровська філія “Фонду Добра та Любові”, яка активно підтримує ініціативи Центру.Організована зустріч поєднала у собі елементи арттерапії, поглиблення знань про українську культуру та мала на меті підтримати наших захисників кордонів.“Ми будемо відправляти пакунки нашим прикордонникам до 30 квітня і у кожен пакунок вкладатимемо цю мотанку як оберіг, у якому зібрані наші думки і надії, щоб наші захисники відчули цю підтримку. Це ниточка, яка нас пов’язує. Дуже символічно, що до нас прийшли студентська молодь, а також дружини військових”, –поділилася з “БІ” психологиня.Майстер-клас для всіх охочих проводила Віра Миколаївна Ротай. Ми познайомилися з пані Вірою майже три роки тому, колирозповідалипро Клуб розмовної української мови “Говорімо українською”. Спільноту, модераторкою якої була Віра Миколаївна, створили на базі Академічного ліцею, де жінка викладає українську мову і нині.Зараз педагогиня здобуває другу освіту – психолога, а також проходить практику у Центрі психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської міської ради.Віра МиколаївнаНа початку заходу Віра Миколаївна провела історичний екскурс та розповіла про походження та сакральність ляльок-мотанок, а також українські традиції їх виготовлення. Після чого роздала дівчатам нитки та детально пояснила поетапність створення оберегу, окремо наголосивши на важливості вкладення світлих та позитивних намірів у процес.“Ми виготовляли мотанки ще вдома, коли були дітьми, але не надавали їм такого значення, бо такий був час. До нас у ліцей з майстер-класом з мотанками приходила відома у місті майстриня Галина Півень. Вона проводила майстер-клас з дітьми мого класу, і після цього я вже більш досконало почала створювати ці мотанки. Саме Галина Півень дала нам старт”, –розповіла “БІ” пані Віра.За словами майстрині, нині вона активно залучає своїх учнів до створення мотанок — як під час уроків, так і на класних годинах. Частину робіт також передають військовим.“Я вважаю, що це саме той момент, коли наша молодь повинна доторкнутися душею, руками і серцем до всього, що стосується нашого сакрального. Шанувати і примножувати, і, можливо, додавати своє. От сьогодні дівчатка настільки творчо підійшли до цього процесу”, –сказала Віра Миколаївна.Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

Організована зустріч поєднала у собі елементи арттерапії, поглиблення знань про українську культуру та мала на меті підтримати наших захисників кордонів.“Ми будемо відправляти пакунки нашим прикордонникам до 30 квітня і у кожен пакунок вкладатимемо цю мотанку як оберіг, у якому зібрані наші думки і надії, щоб наші захисники відчули цю підтримку. Це ниточка, яка нас пов’язує. Дуже символічно, що до нас прийшли студентська молодь, а також дружини військових”, –поділилася з “БІ” психологиня.Майстер-клас для всіх охочих проводила Віра Миколаївна Ротай. Ми познайомилися з пані Вірою майже три роки тому, колирозповідалипро Клуб розмовної української мови “Говорімо українською”. Спільноту, модераторкою якої була Віра Миколаївна, створили на базі Академічного ліцею, де жінка викладає українську мову і нині.Зараз педагогиня здобуває другу освіту – психолога, а також проходить практику у Центрі психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської міської ради.Віра МиколаївнаНа початку заходу Віра Миколаївна провела історичний екскурс та розповіла про походження та сакральність ляльок-мотанок, а також українські традиції їх виготовлення. Після чого роздала дівчатам нитки та детально пояснила поетапність створення оберегу, окремо наголосивши на важливості вкладення світлих та позитивних намірів у процес.“Ми виготовляли мотанки ще вдома, коли були дітьми, але не надавали їм такого значення, бо такий був час. До нас у ліцей з майстер-класом з мотанками приходила відома у місті майстриня Галина Півень. Вона проводила майстер-клас з дітьми мого класу, і після цього я вже більш досконало почала створювати ці мотанки. Саме Галина Півень дала нам старт”, –розповіла “БІ” пані Віра.За словами майстрині, нині вона активно залучає своїх учнів до створення мотанок — як під час уроків, так і на класних годинах. Частину робіт також передають військовим.“Я вважаю, що це саме той момент, коли наша молодь повинна доторкнутися душею, руками і серцем до всього, що стосується нашого сакрального. Шанувати і примножувати, і, можливо, додавати своє. От сьогодні дівчатка настільки творчо підійшли до цього процесу”, –сказала Віра Миколаївна.Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

“Ми будемо відправляти пакунки нашим прикордонникам до 30 квітня і у кожен пакунок вкладатимемо цю мотанку як оберіг, у якому зібрані наші думки і надії, щоб наші захисники відчули цю підтримку. Це ниточка, яка нас пов’язує. Дуже символічно, що до нас прийшли студентська молодь, а також дружини військових”, –поділилася з “БІ” психологиня.

Майстер-клас для всіх охочих проводила Віра Миколаївна Ротай. Ми познайомилися з пані Вірою майже три роки тому, колирозповідалипро Клуб розмовної української мови “Говорімо українською”. Спільноту, модераторкою якої була Віра Миколаївна, створили на базі Академічного ліцею, де жінка викладає українську мову і нині.Зараз педагогиня здобуває другу освіту – психолога, а також проходить практику у Центрі психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської міської ради.Віра МиколаївнаНа початку заходу Віра Миколаївна провела історичний екскурс та розповіла про походження та сакральність ляльок-мотанок, а також українські традиції їх виготовлення. Після чого роздала дівчатам нитки та детально пояснила поетапність створення оберегу, окремо наголосивши на важливості вкладення світлих та позитивних намірів у процес.“Ми виготовляли мотанки ще вдома, коли були дітьми, але не надавали їм такого значення, бо такий був час. До нас у ліцей з майстер-класом з мотанками приходила відома у місті майстриня Галина Півень. Вона проводила майстер-клас з дітьми мого класу, і після цього я вже більш досконало почала створювати ці мотанки. Саме Галина Півень дала нам старт”, –розповіла “БІ” пані Віра.За словами майстрині, нині вона активно залучає своїх учнів до створення мотанок — як під час уроків, так і на класних годинах. Частину робіт також передають військовим.“Я вважаю, що це саме той момент, коли наша молодь повинна доторкнутися душею, руками і серцем до всього, що стосується нашого сакрального. Шанувати і примножувати, і, можливо, додавати своє. От сьогодні дівчатка настільки творчо підійшли до цього процесу”, –сказала Віра Миколаївна.Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

Зараз педагогиня здобуває другу освіту – психолога, а також проходить практику у Центрі психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської міської ради.Віра МиколаївнаНа початку заходу Віра Миколаївна провела історичний екскурс та розповіла про походження та сакральність ляльок-мотанок, а також українські традиції їх виготовлення. Після чого роздала дівчатам нитки та детально пояснила поетапність створення оберегу, окремо наголосивши на важливості вкладення світлих та позитивних намірів у процес.“Ми виготовляли мотанки ще вдома, коли були дітьми, але не надавали їм такого значення, бо такий був час. До нас у ліцей з майстер-класом з мотанками приходила відома у місті майстриня Галина Півень. Вона проводила майстер-клас з дітьми мого класу, і після цього я вже більш досконало почала створювати ці мотанки. Саме Галина Півень дала нам старт”, –розповіла “БІ” пані Віра.За словами майстрині, нині вона активно залучає своїх учнів до створення мотанок — як під час уроків, так і на класних годинах. Частину робіт також передають військовим.“Я вважаю, що це саме той момент, коли наша молодь повинна доторкнутися душею, руками і серцем до всього, що стосується нашого сакрального. Шанувати і примножувати, і, можливо, додавати своє. От сьогодні дівчатка настільки творчо підійшли до цього процесу”, –сказала Віра Миколаївна.Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

На початку заходу Віра Миколаївна провела історичний екскурс та розповіла про походження та сакральність ляльок-мотанок, а також українські традиції їх виготовлення. Після чого роздала дівчатам нитки та детально пояснила поетапність створення оберегу, окремо наголосивши на важливості вкладення світлих та позитивних намірів у процес.“Ми виготовляли мотанки ще вдома, коли були дітьми, але не надавали їм такого значення, бо такий був час. До нас у ліцей з майстер-класом з мотанками приходила відома у місті майстриня Галина Півень. Вона проводила майстер-клас з дітьми мого класу, і після цього я вже більш досконало почала створювати ці мотанки. Саме Галина Півень дала нам старт”, –розповіла “БІ” пані Віра.За словами майстрині, нині вона активно залучає своїх учнів до створення мотанок — як під час уроків, так і на класних годинах. Частину робіт також передають військовим.“Я вважаю, що це саме той момент, коли наша молодь повинна доторкнутися душею, руками і серцем до всього, що стосується нашого сакрального. Шанувати і примножувати, і, можливо, додавати своє. От сьогодні дівчатка настільки творчо підійшли до цього процесу”, –сказала Віра Миколаївна.Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

“Ми виготовляли мотанки ще вдома, коли були дітьми, але не надавали їм такого значення, бо такий був час. До нас у ліцей з майстер-класом з мотанками приходила відома у місті майстриня Галина Півень. Вона проводила майстер-клас з дітьми мого класу, і після цього я вже більш досконало почала створювати ці мотанки. Саме Галина Півень дала нам старт”, –розповіла “БІ” пані Віра.

За словами майстрині, нині вона активно залучає своїх учнів до створення мотанок — як під час уроків, так і на класних годинах. Частину робіт також передають військовим.“Я вважаю, що це саме той момент, коли наша молодь повинна доторкнутися душею, руками і серцем до всього, що стосується нашого сакрального. Шанувати і примножувати, і, можливо, додавати своє. От сьогодні дівчатка настільки творчо підійшли до цього процесу”, –сказала Віра Миколаївна.Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

“Я вважаю, що це саме той момент, коли наша молодь повинна доторкнутися душею, руками і серцем до всього, що стосується нашого сакрального. Шанувати і примножувати, і, можливо, додавати своє. От сьогодні дівчатка настільки творчо підійшли до цього процесу”, –сказала Віра Миколаївна.Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

Вона додала, що жоден із її учнів не відмовився від участі у створенні мотанок: кожен працював уважно, вкладаючи у роботу тепло, любов і віру в повернення українських воїнів додому.“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

“Це наше майбутнє. Ми повинні повертатися обличчям до того, що є у нас, а не шукати за кордоном чогось незвичайного. Ми маємо популяризувати те, що є у нас: і писанки, і мотанки, багато чого арттерапевтичного і того, що колись використовували наші предки”, –підкреслила майстриня.

Фінансування створення та діяльності Центру психосоціальної підтримки Білгород-Дністровської територіальної громади реалізується в межах Проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в межах Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра

Раніше ми повідомляли:Вартові кордону: тандем кінолога Ізмаїльського прикордонного загону та службового собаки Нагіра