Ракета «Фламінго» має бойову частину до 1100 кг і вже застосовується по військових цілях — що про неї відомо.
OSINT-аналітики ідентифікують застосування нової української ракети «Фламінго» завдяки відкритим джерелам, зокрема відео запусків і супутниковим знімкам. Це дозволяє оцінювати ефективність ударів і масштаби уражень. Про це у коментарі Радіо Хартія розповів OSINT-аналітик із позивним Гарбуз.
«Ми в цілому всі удари відслідковуємо, а коли стаються такі потужні удари, ми їх одразу помічаємо. Зокрема, всі ці удари підкріплювалися відеозапусками. Якщо після удару з’являлося відповідне відео — ми розуміли, що це саме “Фламінго”», — говорить Гарбуз.
За словами аналітика, додатково інформацію інколи перевіряли через власні джерела.
Аналітики також використовують супутникові знімки для підтвердження влучань.
«Ми дивились на супутникові знімки і перевіряли, чи є влучання по ймовірному об’єкту. Якщо бачимо удар у воду — це промах. Якщо у цех — це влучання. Так і визначали», — каже Гарбуз.
За оцінками аналітика, ракета має суттєво більшу бойову частину, ніж більшість доступних засобів ураження.
«“Фламінго” доволі потужна ракета. Маса бойової частини — до 1100 кг. У нас немає іншого озброєння з таким показником. Більшість дронів мають боєголовку близько 50 кг. Різниця в ураженнях одразу помітна», — говорить Гарбуз.
Навіть у порівнянні з іншими ракетами, такими як «Нептун», ефект від «Фламінго» значно більший.
«Коли ти бачиш пошкодження від 50 кг і від 1000 кг — різниця очевидна. Руйнування значно масштабніші», — каже Гарбуз.
Аналітик вважає, що нова розробка має великий потенціал, хоча ще потребує доопрацювання.
«Це експериментальна зброя, її треба довести до розуму. Але це дуже потужний засіб ураження. Таке озброєння мають не більше ніж 10 країн світу», — говорить Гарбуз.
Попри потужність ракети, основну частину ударів виконують безпілотники.
«“Фламінго” займає невелику частку. Основні удари — це дрони, зокрема FP-1. Вони дешевші і використовуються частіше», — каже Гарбуз.
Водночас для далеких ударів застосовують інші засоби.
«На дистанції понад 1000 км використовують інші апарати, бо FP-1 не долітають на такі відстані», — говорить Гарбуз.
Найбільш показові удари — по військових підприємствах
Серед найуспішніших застосувань аналітик виділяє удари по стратегічних об’єктах.
«Удар по заводу з виробництва «Іскандерів» у Воткінську — це як по підручнику: понад 1300 км і точне влучання. Це має критичний вплив на виробництво», — каже Гарбуз.
Також результативним був удар по складу озброєння.
«Було влучання по складу ГРАУ в Котлубані. Бункер фактично знищений», — говорить Гарбуз.
Ракета змушена летіти низько, щоб уникати ППО, що створює додаткові ризики.
«Якщо летить високо — її точно зіб’ють. Якщо низько — є шанс, що пройде, але може врізатися в поверхню», — каже Гарбуз.
Аналітик зазначає, що наразі частина ракет збивається, але ситуація може змінитися.
«Раніше більшість пусків перехоплювали. Але зараз у росіян є проблеми з ППО. Можливо, ми скоро побачимо більше успішних влучань», — говорить Гарбуз.