У цій статті на сайті ФАКТ ви зможете ознайомитися з: Митниця очолила корупційний антирейтинг НАЗК за підсумками опитування експертів. Прочитайте, щоб отримати актуальну інформацію та корисні факти!
Тотальна корупція в Україні за час повномасштабної війни стала ще помітнішою і гострішою для суспільства, бо на тлі мобілізації, втрат, міжнародної допомоги, оборонних закупівель і постійного браку коштів будь-які схеми сприймаються як удар по державі. Результати звіту НАЗК за 2025 рік показали, що експертне середовище бачить найвищі корупційні ризики на митниці, де роками накопичувалися проблеми з контрабандою, сірим імпортом, кадровими рішеннями та контролем за товарними потоками.
Національне агентство з питань запобігання корупції презентувалорезультатизагальнонаціонального соціологічного опитування щодо корупції в Україні за 2025 рік. Дослідження має щорічний характер і дозволяє оцінити, як змінюється ситуація в різних сферах державного управління.
На відміну від попереднього опитування, яке охоплювало населення та бізнес, дослідження за 2025 рік зосередилося на оцінках експертного середовища. У цій групі респондентів митниця отримала найгірші оцінки й стала лідером за рівнем поширення корупції.
Високі корупційні ризики на митниці експерти пов’язують з тривалими проблемами в системі контролю товарних потоків, схемами сірого імпорту та затягуванням управлінського перезавантаження. Закон про оновлення митниці ухвалили ще в листопаді 2024 року, однак переможця конкурсу на посаду голови Державної митної служби призначили лише у квітні 2026 року.
Такий часовий розрив став показовим для сфери, де кадрові рішення мають безпосередній вплив на бюджетні надходження. За оцінками, втрати державного бюджету від контрабанди та сірого імпорту можуть сягати до 120 мільярдів гривень на рік, тому питання управління митницею виходить далеко за межі внутрішньої бюрократії.
Водночас найнижчий рівень корупції, за оцінками експертів, зафіксований у сферах зовнішніх відносин, цифровізації та статистики. Такий результат показує, що рівень ризиків у державному секторі залишається нерівномірним: одні напрями мають відносно кращу репутацію, тоді як інші продовжують концентрувати найбільше претензій.
Особливо показовою виглядає цифровізація, оскільки автоматизовані сервіси зменшують кількість контактів між громадянином, бізнесом і чиновником. Саме такі контакти часто створюють простір для зловживань, домовленостей і тиску на заявників.
Оцінка державної антикорупційної політики виявилася змішаною. Найбільша група експертів, 45%, вважає, що її ефективність змінюється залежно від конкретної ситуації та сфери застосування. Ще 28% назвали антикорупційну політику ефективною, тоді як 23% дали їй негативну оцінку.
Такі цифри свідчать про відсутність одностайності серед фахівців. Частина експертів бачить результат у реформах і цифрових інструментах, частина звертає увагу на слабке покарання, затягнуті кадрові рішення та нерівномірність змін у різних органах влади.
Найефективнішим напрямом боротьби з корупцією експерти назвали автоматизацію процедур державних послуг і регулювання бізнесу. Цей варіант підтримав 51% опитаних, що робить цифрові інструменти головним практичним способом зменшення корупційних ризиків.
Другим за значенням напрямом стало забезпечення невідворотності покарання, яке підтримали 49% експертів. Така оцінка показує, що електронні сервіси та прозорі процедури мають працювати разом із реальними наслідками для посадовців, які порушують правила.
Реформування правосуддя підтримали 37% опитаних, а формування суспільної нетерпимості до корупції, культури доброчесності та поваги до верховенства права — 36%. У такій логіці антикорупційна політика спирається на поєднання технологій, судової системи, відповідальності посадовців і зміни поведінкових норм у суспільстві.
Опитування НАЗК за 2025 рік показало, що митниця залишається найболючішою сферою з погляду корупційних ризиків, попри законодавчі рішення щодо її перезавантаження. Затримка з призначенням керівника Державної митної служби, великі бюджетні втрати від тіньового імпорту та критичні оцінки експертів створюють зрозумілу картину: без швидких управлінських рішень ця сфера й далі залишатиметься одним із головних символів корупційних проблем держави.
Водночас результати дослідження показують, що експерти бачать не лише слабкі місця, а й конкретні інструменти для зменшення корупції. Найбільшу підтримку отримали автоматизація державних процедур, реальне покарання за порушення, реформа правосуддя та посилення культури доброчесності, які разом можуть поступово звужувати простір для корупційних схем.