Зникнення Печенізького водосховища: чим це загрожує Харкову та екосистемі

Оскільське водосховище на Харківщині вже фактично зникло внаслідок агресії РФ — втрачено понад 350 мільйонів кубометрів води. За даними Генеральної прокуратури, збитки перевищують 39 мільярдів гривень. Наразі схожа загроза нависла над Печенізьким водосховищем: 14 квітня авіація РФ скинула шість КАБів на греблю в селищі Печеніги. Офіційно повідомили, що прориву не відбулося. Якими будуть наслідки для довкілля — риб, птахів, ссавців, куди піде велика вода і за який час хвиля може дістатися Чугуєва та Змієва — з’ясовували журналісти.

2017 рік. Оскільське водосховище — ще майже «море», узбережжя вкрите людьми й рибалками. Мало хто тоді міг уявити, що за п’ять років найбільша водойма регіону фактично зникне.У березні 2022-го російські військові пошкодили греблю, і водойма майже пересохла. Під час контрнаступу ЗСУ у вересні окупанти остаточно зруйнували споруду.

Справу про руйнування греблі передали до суду у лютому цього року. У Генпрокуратурі кваліфікували подію як екологічну катастрофу державного рівня: загальна шкода довкіллю перевищила 39 мільярдів гривень.

Оскільська катастрофа

Доцентка кафедри гігієни та екології ХНМУ Олена Літовченко зазначає: Оскільське водосховище втратило понад 350 мільйонів кубометрів води.

“Це майже 75% об’єму водосховища. Ми очікували значних екологічних змін — і вони сталися: почалося заростання（水） прибережних зон травою та водолюбними деревами, такими як вільха й верба. Річище Осколу повернулося на свої природні межі. Негативні наслідки відчутні на першій фазі, і частина втрат уже невідновна. Проте природа починає відновлюватися, і це займе час, однак зараз бачимо позитивну тенденцію”, — пояснює Літовченко.

Загроза Печенізькому водосховищу

П’ять років Печенізьке водосховище перебуває у зоні ризику. Відомо про удари восени 2022 року, у грудні 2025-го та останній раз — 14 квітня 2026 року, коли греблю в селищі Печеніги обстріляли шістьма КАБами. Наступного дня Регіональний центр з гідрометеорології повідомив, що ознак прориву не виявлено. Заповненість водосховища — понад 90%.

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов прокоментував: “Чи існує загроза? Безперечно. Війна триває, і ворог завдає ударів по цивільній критичній інфраструктурі. Це дуже важливий об’єкт для нас”.

Для Олени Літовченко Печенізьке водосховище має особисте значення: до 18 років вона жила у Вовчанську, який нині вже не існує, і водосховище було їхнім головним курортом.

“Ми приїжджали сюди рибалити та відпочивати. Тутешня засмага тримається краще, ніж на деяких морських курортах”, — пригадує екологиня.

Історія та екологічне значення

Печенізьке водосховище зводили для часткового водопостачання Харкова та прибережних підприємств, зрошення полів і розведення риби.

“Після заповнення у 1964 році тут сформувалася стабільна екосистема. Правий берег глинистий і краще укріплюється, лівий — піщаний, де частково висаджували сосни”, — розповідає Літовченко.

Ліс підвищує рівень кисню в повітрі, а водойма сприяла підвищенню вологості та формуванню локального мікроклімату, комфортного для відпочинку.

Можливі наслідки руйнування греблі

Модель руйнування греблі проходить кілька фаз — зазвичай чотири-п’ять етапів розвитку події.

“Спочатку відбудеться стрімке зниження рівня води до мертвого об’єму. Далі формується хвиля — свого роду цунамі висотою приблизно 3–8 метрів, яка й вдарить по низовим територіям”, — пояснює Літовченко.

Такий гідравлічний удар призведе до загибелі великої частини рибного населення. У Печенізькому сьогодні мешкає понад 30 видів риб, серед яких товстолобик і білий амур, що були штучно зариблені.

“Білий амур і товстолобик — фітофаги, які живляться рослинністю та очищують водойму, перешкоджаючи масовому цвітінню. Саме за рахунок таких риб це водосховище вважають одним із найчистіших у регіоні”, — підкреслює екологиня.

Риби-фільтри постраждають першочергово: вони не пристосовані переносити швидкі гірські потоки і масову турбулентність. Товстолобик може зазнати тотального мору”, — попереджає Літовченко.

Хижі види, такі як щука, окунь, лящ чи плітка, які вже мешкають у Сіверському Дінці, мають більші шанси вижити: вони можуть мігрувати вгору за течією. Проте частина популяцій усе одно може загинути — або через відсутність придатної водної поверхні, або через механічні ушкодження внаслідок швидкої течії й піднятих із дна забруднень, що накопичувалися десятиліттями”, — пояснює Літовченко.

Наслідки для ссавців та птахів

“Тварини, як-от кабани, лисиці, косулі, білки, відступлять на безпечніші ділянки. Але види, що живуть безпосередньо на узбережжі — видри, бобри — можуть загинути або покинути територію. Повернення таких видів може зайняти від 5 до 50 років”, — зауважує екологиня.

Втім Літовченко вважає, що не всі перелічені негативні сценарії обов’язково реалізуються навіть у разі руйнування дамби.

“Печенізьке водосховище — стратегічно важливий об’єкт для Харківщини, тому будуть запроваджені еколого-інженерні заходи задля його якнайшвидшого відновлення”, — каже вона.

Чи варто відновлювати Оскільське водосховище?

Біолог і військовослужбовець ЗСУ Сергій Шапаренко висловлює думку щодо потреби відновлення Оскільського водосховища.

“Оскільки зараз неможливо деокупувати частину Донбасу, а Оскільське водосховище будувалося також як резерв для постачання води туди, відновлювати його в нинішніх умовах, на мою думку, недоцільно. Україна навряд чи буде постачати окуповані території водою, тож велика частина функцій цього сховища втратила сенс”, — вважає Шапаренко.

Водночас він бачить позитив у поверненні природних екосистем.

“Екологи давно попереджали: водосховища накопичують забруднювачі, замулюються, і це становить окремі екологічні ризики. Тому з природоохоронної точки зору відновлення не завжди є однозначно корисним”, — додає біолог.

Він підкреслює: перш за все слід оцінювати прямі ризики для людей.

“Чи може бути загроза водопостачанню Харкова? За моїми даними, наразі ні — вже розроблені резервні варіанти. Якщо водосховище припинить існувати, для природи це може бути навіть корисним процесом відновлення. Однак соціальні та гуманітарні наслідки від руйнування дамби — значно серйозніші: підтоплені села, зруйновані господарства, евакуації. Саме на такі ефекти й спрямовані удари по дамбі”, — пояснює Шапаренко.

Готовність до надзвичайної ситуації

Олег Синєгубов повідомляв, що влада аналізує можливі сценарії та наслідки руйнування дамб.

“Ми проводили аналіз по всіх дамбах: прогнозували, які території можуть бути підтоплені, скільки людей потрібно буде відселити. Населені пункти попереджені, служби перебувають на постійній готовності”, — зазначив Синєгубов.

Гідрологиня, завідувачка сектору гідропрогнозів Регіонального центру з гідрометеорології Людмила Озерна пояснює: у разі руйнування греблі вода рухатиметься Сіверським Дінцем через Печеніги, Чугуїв, Есхар, Зміїв і далі за течією.

“Переважно підтоплення спостерігатиметься на лівому, більш пологому боці. У нас буде час оповістити служби ДСНС та інші рятувальні структури. До Чугуєва хвиля дійде приблизно за добу, але все залежатиме від масштабу події — із кожним кілометром висота хвилі зменшуватиметься. До Змієва строки орієнтовно — близько 48 годин. Водопостачання Харкова може бути ускладнене, але існують альтернативні варіанти, які опрацьовані місцевими водогосподарниками”, — розповіла Озерна.

Сіверський Донець тимчасово стане повноводнішим під час розливу, але притоки навряд чи повністю вийдуть з берегів надовго. Через деякий час річка повернеться у своє природне річище.

“Сподіваюся, що повернеться мирний час, територія збережеться, і ми знову зможемо відвідувати цю місцину для оздоровлення, релаксу та відпочинку”, — підсумовує екологиня Олена Літовченко.

Створено за матеріалами: Obectiv.tv