Як українські судді збили «Шахед», що атакував Київ

У суботу вранці український суддя Євген Крук, замість того щоб слухати аргументи адвокатів і головувати в антикорупційному суді, стріляв з кулемета Browning M2 калібру .50 з баржі, що плавала по Дніпру, і розніс на шматки російський безпілотник-камікадзе, який атакував столицю України.

Збиття дрона вранці, підтверджене Kyiv Post двома іншими очевидцями, відео з геолокацією та (навіть) сертифікатом, виданим командуванням Сил територіальної оборони України, було лише одним із 580 дронів типу «Шахед», знищених або виведених з ладу українською ППО в ніч з 24 на 25 квітня, із загалом 619, запущених Росією на українські міста.

Підписуйтесь на нашViber-канал.

Але для 43-річного Крука та його товаришів по екіпажу — судді Верховного Суду Віктора Кечуна (58 років) та судді Конституційного Суду Віталія Зуєва (48 років) — це був перший збитий апарат у їхньому житті.«Коли ти стріляєш, ти думаєш лише про те, щоб влучити в ціль, стріляти так, щоб ціль потрапила під твою траєкторію», — розповів Крук про цей бій. «Ти не думаєш ні про що інше. Я взагалі не чув шуму кулеметів, вся моя увага була зосереджена на тому, у що я стріляв».

Крук, Кечун і Зуєв — цивільні особи, які добровільно служать у Силах територіальної оборони України (українською: Сили територіальної оборони ЗСУ, зазвичай скорочується до ТрО або англійською TDF).

Вважається, що від 100 000 до 300 000 українських цивільних осіб, усі — неоплачувані добровольці, служать у ТрО, виконуючи завдання в тилу, як-от охорона критичної інфраструктури або робота на дорожніх блокпостах, щоб солдати регулярної армії та Національної гвардії могли бути розгорнуті на передовій. ТрО також підсилює національну протиповітряну оборону.

Підрозділ територіальної оборони, до якого належить екіпаж з трьох суддів, називається «Мрія» (українською: Мрія = «Прагнення, надія»), це формування з 500 осіб, укомплектоване киянами, які взяли відпустку від свого звичайного життя, щоб допомогти у протиповітряній обороні столиці. Типова служба — дві 24-годинні зміни на місяць.

Екіпажі, до складу яких входять таксисти, покрівельники та офісні працівники, перейняли обов’язки повітряного спостереження від його групи, яка складається переважно з волонтерів з юридичної галузі, зазначив Крук.

Всі вогневі та спостережні пункти, які група використовує в околицях Києва, підключені до системи картографування в режимі реального часу ВПС України, яка зазвичай відображається на планшеті й показує місцезнаходження російських літальних апаратів у будь-якій точці країни, а також напрямок їхнього руху. Під час візиту Kyiv Post у повітрі перебувало три літальні апарати.

Якщо літальний апарат наближається на близьку відстань, екіпаж отримує десятихвилинне попередження, щоб зайняти бойові позиції. Не можна розслаблятися, оскільки підтвердженням готовності є зображення на смартфоні, на якому екіпаж фізично перебуває біля своїх гармат.

Вогнева позиція, яку відвідала Kyiv Post, була баржею, побудованою за радянських часів як плавуче житло для робітників із спальними місцями, запасами їжі та води, а також кухонним обладнанням для 20–30 осіб. Вона не рухалася щонайменше десять років.

Волонтери ТрО (TDF) модернізували баржу, встановивши берегові генератори, бортові зовнішні акумулятори, обігрівачі та кавоварку середнього класу. Швидкість цифрового зв’язку від цивільної телефонної мережі висока. Електропостачання з берега ( ) є досить надійним – що в воєнний час у Києві не є гарантією – але баржа може працювати автономно та підтримувати опалення, і минулої зими вона це робила, розповів Зуєв. Найважчим було перебувати на бойових постах біля кулеметів годинами поспіль при температурі -20 градусів за Цельсієм, продовжив Крук.

Стрільці часто приносять їжу з дому. За словами екіпажу, популярними є млинці пані Кучун, начинені капустою, та сирні млинці пані Крук. Влітку, за словами одного стрільця, їдять бутерброди зі свинячим салом та великою кількістю часнику, щоб відлякувати комарів.

Зброя перебуває на даху рульової рубки баржі. Найсучаснішою була кулеметна установка Browning M2 калібру .50 за стандартами НАТО, яку англомовні оператори зазвичай називають «Ma Deuce». Українські стрільці називають його «Браунінг».

Кулемет оснащений телевізійним екраном, тепловізійними прицілами та радаром, а також з’єднаннями, що дозволяли стрільцю бачити ціль на екрані та вести вогонь по повітряній цілі за допомогою прицілу, навіть у темряві, коли літальний апарат не видно неозброєним оком.

Репортер «Kyiv Post», який проводив огляд, виявив, що M2 заряджений і готовий до дії, а повна коробка боєприпасів містить звичайну суміш куль і трасерів. Механізм дії та витяжний важіль M2 були злегка змащені мастилом, а зброя була чистою і практично без пилу від дула до спускових гачків. Крук розповів, що кулемет, розроблений американським конструктором зброї Джоном Браунінгом у 1920-х роках, є надійним і точним на відстані понад кілометр.

Український суддя Євген Крук (Вищий антикорупційний суд) стоїть поруч із кулеметом M2 калібру .50, з якого він збив російський дрон-камікадзе «Шахед» у суботу. Знімок зроблено на зенітній позиції на річці Дніпро 27 квітня 2026 року (Фото: Стефан Коршак / Kyiv Post)

Український суддя Євген Крук (Вищий антикорупційний суд) стоїть поруч із кулеметом M2 калібру .50, з якого він збив російський дрон-камікадзе «Шахед» у суботу. Знімок зроблено на зенітній позиції на річці Дніпро 27 квітня 2026 року (Фото: Стефан Коршак / Kyiv Post)

Він також розповів Kyiv Post, що навчальних боєприпасів не вистачає і що вперше він вистрілив з M2 під час бою проти російського дрона. За його словами, знадобилося дві сутички, під час яких він промахнувся по інших швидкорухливих цілях, щоб освоїти зброю настільки, щоб знищити третій Shahed.

Британський бізнесмен Джон Річардсон, який мешкає в Києві та у минулому офіцер британської армії, служить іноземним добровольцем у складі ППО, несучи свою чергу на борту баржі. Як доброволець у складі українських спецпідрозділів з перших місяці війни, Річардсон вирішив домагатися легалізації участі іноземних добровольців у протиповітряній обороні столиці, оскільки він та інші хочуть допомогти.

«Я вирішив зробити щось набагато більше, ніж моя звичайна повсякденна робота, щоб підтримати й захистити цю величну столицю, — сказав Річардсон. — Ми підсилюємо існуючі підрозділи… Як колишній професійний військовий, можу сказати вам таке: вони (українські кулеметники) настільки ж смертоносні у боротьбі з ворожими дронами, наскільки й безжальні, але справедливі в суді — справжні професіонали!»

Найбільш гідною музею зброєю на баржі були чотири кулемети Максима, пофарбовані в оливковий колір, встановлені на чотиримісному кріпленні для одночасного вогню. Кулемет Максима (офіційно «Кулемет Максима зразка 1910 року»), культова зброя, широко використовувана військами Російської імперії та Червоної армії під час двох світових воєн та громадянської війни, за сучасними військовими стандартами є повністю застарілою.

Вогнева міць на баржі: (зліва направо) американський кулемет M2 калібру .50, чотири кулемети часів Першої світової війни у зчетвереній установці та радянський 12,7-мм кулемет — усе це на борту зенітної баржі, ошвартованої на Дніпрі. Знімок надано виданню Kyiv Post 28 квітня 2026 року Силами територіальної оборони України. (Фото надано Силами територіальної оборони України)

Вогнева міць на баржі: (зліва направо) американський кулемет M2 калібру .50, чотири кулемети часів Першої світової війни у зчетвереній установці та радянський 12,7-мм кулемет — усе це на борту зенітної баржі, ошвартованої на Дніпрі. Знімок надано виданню Kyiv Post 28 квітня 2026 року Силами територіальної оборони України. (Фото надано Силами територіальної оборони України)

Найстаріший кулемет Максима в чотиримісному кріпленні баржі, який знайшов «Kyiv Post», був 1930 року випуску, що робить його рідкісним і, безперечно, гідним музею зразком ПМ1910/30 — першою серійною радянською модернізацією версії 1910 року, що передувала Першій світовій війні. Заводський штамп належав Тульському збройовому заводу (російською: Тульский оружейный завод).

Радянський Союз свого часу також розробив чотириствольну установку, щоб чотири кулемети Максима могли одночасно наводитися і стріляти по літаючій цілі. Однак чотириствольна установка на баржі не спадок Червоної Армії, а була нещодавно зварена за радянськими специфікаціями. Як і класична чотириствольна установка, система Максима на борту баржі запускається натисканням спускового гачка на будь-якому з чотирьох кулеметів Максима, а інші три стріляють автоматично.

Українські військові надали групі кулемети Максима та боєприпаси, але волонтери профінансували матеріали та роботу зварювальників для виготовлення цілої установки, розповів нам Крук. Міцні сходи, що ведуть від нижньої палуби баржі до верхньої частини кабіни містка, де встановлені кулемети, також були оплачені за рахунок пожертв, сказав він.

ПРИМІТКА ДЛЯ ЧИТАЧІВ:*Річардсон — це псевдонім; його особа відома редакції Kyiv Post. Річардсон попросив Kyiv Post надати його контактну інформацію іноземцям, які постійно проживають у столичному регіоні та бажають стати добровольцями Територіальної оборони або зробити пожертву. Kyiv Post підтримує протилію російським ракетним та дроновим ударам.  Джон Річардсон +380639598839 (лише через додаток Signal)