Судова інстанція прийняла рішення, яке може суттєво вплинути на фінансовий стан педагогічних працівників. У справі, що стала предметом розгляду, йшлося про зарахування педагогічного стажу для отримання грошової допомоги у розмірі десяти пенсій. Позивачка звернулася до суду з вимогою визнати її право на цю допомогу, оскільки вона працювала в освітній сфері протягом тривалого часу. Згідно з матеріалами справи, жінка стверджувала, що її трудовий стаж не
Житомирський окружний адміністративний судрозглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу № 240/25193/25 за позовом фізичної особи до Головних управлінь Пенсійного фонду України в Житомирській та Запорізькій областях щодо незарахування до страхового стажу як спеціального (педагогічного) періодів педагогічної діяльності та відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності органу Пенсійного фонду України щодо незарахування до страхового стажу періодів педагогічної діяльності з 05 липня 1987 року по 11 вересня 1999 року та з 11 вересня 1999 року по 30 червня 2002 року на посадах виховательки та завідувачки дитячого садка, а також щодо непризначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Крім того, позивач просив зобов’язати інший територіальний орган Пенсійного фонду зарахувати зазначені періоди до страхового стажу, що дає право на отримання відповідної грошової допомоги.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що спірні періоди роботи безпідставно не були включені до страхового стажу, попри наявність записів у трудовій книжці. Після подання заяви про призначення грошової допомоги відповідно до принципу екстериторіальності її було передано на розгляд до іншого територіального органу Пенсійного фонду, який прийняв рішення про відмову у зв’язку з недостатністю страхового стажу. Підставою для такого рішення, зокрема, стала відсутність відомостей про форму власності дошкільного закладу, в якому працював позивач.
Судом встановлено, що відповідні записи у трудовій книжці підтверджують зайнятість позивача на посадах у дошкільному навчальному закладі, який належить до закладів освіти, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років. При цьому чинне законодавство не ставить право на зарахування такого стажу в залежність від форми власності установи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із конституційних гарантій права на соціальний захист та приписів законодавства у сфері пенсійного забезпечення, зокрема положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та підзаконних нормативно-правових актів.
Суд зазначив, що право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов’язується з наявністю необхідного спеціального стажу роботи на визначених законодавством посадах, фактом виходу на пенсію саме з таких посад у закладах державної або комунальної форми власності, а також відсутністю отримання будь-якого іншого виду пенсії до моменту досягнення пенсійного віку. При цьому законодавство не ставить право на отримання такої допомоги у залежність від форми власності закладу у випадку, якщо відповідна посада передбачена спеціальним переліком.
Аналіз положень законодавства та практики Верховного Суду дав підстави для висновку, що отримання грошової допомоги має стимулюючий характер і спрямоване на заохочення осіб до продовження трудової діяльності після набуття права на пенсію. Суд також врахував правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких відсутність факту отримання іншого виду пенсії повинна оцінюватися до моменту досягнення пенсійного віку, а не на момент звернення за призначенням пенсії.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що записи у трудовій книжці підтверджують роботу позивача на посадах, які включені до переліку посад, що дають право на пенсію за вислугу років. Водночас відповідач не заперечував факт виконання позивачем відповідної роботи, а підстави для відмови ґрунтувалися виключно на формальних міркуваннях щодо форми власності закладу, що не передбачено законодавством як підстава для незарахування стажу.
Суд дійшов висновку про протиправність рішенняГоловного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій областівід 15.09.2025 № 063850009274 щодо незарахування спірних періодів роботи до спеціального стажу та визнав його незаконним. Як наслідок, суд зобов’язав зазначений орган зарахувати ці періоди до спеціального стажу, що створює підстави для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. У решті позовних вимог відмовлено.
З урахуванням часткового задоволення позову суд постановив стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені процесуальним законодавством, і може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.