У Рівному відбулося прощання з Ігорем Сухим, військовослужбовцем, який загинув на фронті під час виконання своїх обов'язків. Церемонія вшанування пам'яті героя пройшла у рідному місті, де зібралися сотні людей — родичі, друзі та небайдужі жителі. Учасники заходу принесли квіти та запалили свічки на знак поваги до його подвигу. Ігор Сухий був не лише захисником України, а й людиною з великим серцем. Його життя стало прикладом муж
Майдан Незалежності у Рівному знову в квітах та сльозах. Місто прощається з Ігорем Сухим. Його шлях до цього дня був занадто довгим — від фатального бою на Сумщині 1 липня 2025-го до сьогоднішнього повернення додому «на щиті».Ігор народився у селі Великий Шпаків, проте все життя прожив у Рівному. Тут навчався, працював, створював сім'ю. Колеги з підприємств, де він працював роками, згадують його як людину слова та майстра на всі руки.У січні 2025-го Ігор став до лав Збройних сил. Дружина згадує: чоловік ніколи не скаржився, сприймав службу як обов'язок. Понад усе він хотів, аби його сини жили під мирним небом. Сусіди у Рівному та у рідному селі в один голос кажуть: він був душею компанії та надзвичайно доброю людиною.Після загибелі воїна тривали місяці болісної невідомості. Лише ідентифікація тіла поставила крапку у довгих пошуках. У захисника залишилися двоє синів, дружина, батьки та брат. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
Майдан Незалежності у Рівному знову в квітах та сльозах. Місто прощається з Ігорем Сухим. Його шлях до цього дня був занадто довгим — від фатального бою на Сумщині 1 липня 2025-го до сьогоднішнього повернення додому «на щиті».
Ігор народився у селі Великий Шпаків, проте все життя прожив у Рівному. Тут навчався, працював, створював сім'ю. Колеги з підприємств, де він працював роками, згадують його як людину слова та майстра на всі руки.
У січні 2025-го Ігор став до лав Збройних сил. Дружина згадує: чоловік ніколи не скаржився, сприймав службу як обов'язок. Понад усе він хотів, аби його сини жили під мирним небом. Сусіди у Рівному та у рідному селі в один голос кажуть: він був душею компанії та надзвичайно доброю людиною.
Після загибелі воїна тривали місяці болісної невідомості. Лише ідентифікація тіла поставила крапку у довгих пошуках. У захисника залишилися двоє синів, дружина, батьки та брат. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
Ми прагнемо ділитися з Вами ще більшою кількістю новин та цікавих матеріалів. Будемо раді бачити та спілкуватися з Вами на наших сторінках у
Працюємо для Вас! Оперативно, правдиво, з любов’ю!
Дякуємо за довіру! Нам цінний зв’язок з Вами!