Київ активно працює над підвищенням своєї енергостійкості, уклавши угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), що стане важливим кроком у реалізації стратегічних ініціатив міста в галузі енергетики. Ця угода передбачає залучення фінансування для впровадження проектів, спрямованих на модернізацію інфраструктури та зменшення енерговитрат. Мерія столиці планує використовувати отримані кошти не лише для покращення системи теплопостачання і водопостач
28 квітня представники КМДА та ЄБРР за участю президентки банку Оділь Рено-Бассо підписали Угоду про підготовку кредитного фінансування. Як повідомив в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, кошти будуть спрямовані на проєкт екстреної підтримки ліквідності Києва.
Головна мета — модернізація системи теплопостачання та розбудоварозподіленої когенерації. За планами мерії, до кінця 2026 року в місті мають з’явитися нові джерела генерації загальною потужністю200 МВт. Це дозволить столиці частково автономізувати критичну інфраструктуру (водопостачання та тепломережі) на випадок нових ударів по енергосистемі.
Попри офіційні релізи, юридичне оформлення цих процесів викликає запитання щодо реального обсягу залучених коштів. Напередодні підписання, 24 квітня, міський голова підписав два розпорядження (№ 93 та № 94), суми в яких майже ідентичні:
Ознаки дублювання чи паралельне фінансування?
Наразі залишається нез’ясованим, чи є ці 2,5 млрд грн додатковим ресурсом до європейського кредиту, чи розпорядження № 94 є лише технічним інструментом для легалізації передачі коштів ЄБРР комунальному підприємству через механізм внутрішньої позики. Якщо це одні й ті самі кошти, загальний фінансовий пакет складає близько2,6 млрд грн. У разі, якщо це різні запозичення — боргове навантаження на місто зросте вдвічі й перевищить5,1 млрд грн.
За словами Петра Пантелеєва, підготовка до наступної зими буде «в рази складнішою» через обсяг руйнувань. Окрім встановлення когенераційних установок, значна частина коштів піде на:
Фінансова стратегія Києва у сфері енергетики поки що виглядає як багатошарова комбінація зовнішніх та внутрішніх запозичень. Ключовими ризиками залишаються темпи постачання обладнання та прозорість використання коштів, оскільки через безпекові протоколи деталі проєктів не розголошуються.
Громада очікує від профільного Департаменту фінансів чіткого роз’яснення: чи є внутрішній кредит у 2,5 млрд грн частиною угоди з ЄБРР, чи це додатковий борг, який місту доведеться обслуговувати самостійно.
Довідка:Програма забезпечення стійкості розроблена ЄБРР для українських муніципалітетів з метою створення автономних джерел живлення та підтримки критичних підприємств під час війни.
Читайте політичні новини Києва на сторінці ПРЯМА МОВА вFacebookтаTelegram-каналі