У Тернополі розгорілася суперечка навколо діяльності ресторанів, що належать відомій місцевій сім'ї. Мешканці міста стурбовані тим, як ці заклади впливають на навколишнє середовище та інфраструктуру. Відзначається, що під час розширення території для обслуговування клієнтів були знищені дерева, а також пошкоджено тротуари і проїжджа частина. Місцеві жителі зазначають, що такі дії не лише завдають шкоди екології міста, але й створюють небезпеч
Центр Тернополя поступово перетворюється на зону обмеженого доступу, де заклади громадського харчування розростаються по тротуарах і проїжджих частинах, наче метастази. Це не лише створює фізичні перешкоди для пішоходів і водіїв, а й провокує гострі дискусії щодо законності такого «захоплення» міського простору. Поки прибудови дрібних підприємців демонтрвують за лічені години, бізнес зі зв’язками роками ігнорує приписи поліції та рішення судів.
Нещодавній демонтаж невеликої прибудови до піцеріїна вулиці Кульчицької, здійснений зарішенням виконавчого комітету, став показовим актом: влада може наводити лад швидко, коли хоче. Проте за кількасот метрів звідти,на бульварі Шевченка, 23, ситуація кардинально інша. Тут уже багато років височіють скандальні літні майданчики родини Заставних. Тераси планомірно експансують на муніципальну землю, створюючи враження, що історичне серце міста потроху переходить у приватну власність однієї сім’ї.
Найцинічніше в цій історії те, що черговий заклад родини —«Пасаж Адлера», — відкрито маркує вуличні меблі написом«Лише для гостей закладу». Хоча відкриті лавки та столики розміщені на загальноміському тротуарі, тернополянам фактично заблокували доступ до відпочинку в тіні лип. Громадський простір, який мав би належати кожному мешканцю, перетворився на закриту комерційну зону, де право на перепочинок купується із бургером чи наливкою.
Аналіз судових справ (зокремасправи № 607/1680/20) виявляє вражаючу закономірність:родина підприємців використовує прогалини в системі та мізерні штрафи для продовження роботи терас. Юридична база конфлікту виглядає наступним чином:
У 2025 році апетити бізнесу вийшли за межі тротуарів та проїжджої частини. Під виглядом «перенесення електромереж»на бульварі Шевченкарозпочалися самовільні земляні роботи. Як з’ясувала Державна екологічна інспекція, замість комунального благоустроювідбувався акт вандалізму в інтересах ресторану «Файне місто».
Результатом стало пошкодження кореневих систем7 деревта знищення133 кв. мгазону. Міська рада була змушена офіційно відхрещуватися від цих робіт, вимагаючи спростувань у ЗМІ, аби не нести відповідальність за дії приватних землекопів, які без технагляду нівечили центральну алею міста.
Сьогодні на бульварі Шевченка можна спостерігати абсурдну картину: дерев’яна тераса «Файного міста» буквально «з’їла» частину проїжджої частини, а пішохідна зона під «Пасажем Адлера» перетворилася на приватну зону відпочинку.
Ситуація навколо об’єктів родини Заставних є яскравим прикладом того, як формальні погодження та короткострокові сервітути використовуються для встановлення безстрокового контролю над міською землею.
Ситуація в центрі Тернополя — це не просто суперечка за кілька квадратних метрів асфальту, а іспит на те, чи є ми містом рівних можливостей, чи феодальним наділом. Там, де право на перепочинок у серці громадикупується разом із бургером, поняття “громадський простір” стає лише зручною декорацією для приватного збагачення однієї сім’ї.
Показові демонтажі дрібних прибудов на фоні недоторканних терас лише підкреслюютьвибірковість правосуддя. Доки закони будуть ігноруватися заради бізнес-інтересів однієї родини, тернополяни почуватимуться чужаками на рідних вулицях у власному місті, денавіть лавка під липою має свій цінник.