Європейський Союз продовжує розвивати свою стратегію в сфері сталого розвитку, зокрема через впровадження системи торгівлі викидами (СВАМ), яка вже має значний вплив на українську металургійну галузь. Ця система, що покликана скоротити викиди парникових газів, стала причиною суттєвих фінансових навантажень для виробників сталі в Україні. Вітчизняні підприємства змушені витрачати кошти на адаптацію до нових екологічних стандартів та оплату квот на викиди
Через механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС українська металургія вже втратила від 17 до 93% експорту у першому кварталі 2026 року. Проте для Євросоюзу карбонове мито, яке сплачують імпортери за викиди парникових газів при виробництві продукції, може стати приємним доповненням до загального бюджету блоку. Принаймні, саме СВАМ Єврокомісія визначила як одне з нових джерел прибутків, кошти з якого збирається витрачати аж ніяк не на екологічні цілі.
У Євросоюзі зараз тривають дискусії, як збільшити бюджетні надходження. ЯкповідомляєReuters, блок на 2028-2034 роки хоче віднайти нові ресурси, щоб фінансувати нові пріоритети – оборону та конкурентоспроможність. Разом із тим у ЄС шукають гроші для обслуговування спільного боргу.
І хоча в переліку пріоритетів не йдеться про клімат, два з п’яти нових потоків доходів, які пропонує Єврокомісія, існують лише завдяки кліматичній політиці ЄС. Йдеться про систему торгівлі викидами (EU ETS) та механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
Так, до бюджету ЄС пропонують забирати 30% доходів, які національні уряди отримують від продажу дозволів на викиди парникових газів у межах ETS. Виняток збираються зробити лише для викидів будівництва та транспорту. Беручи до уваги карбонову ціну в розмірі €88 за тонну, Єврокомісія розраховує "заробляти" на викидах додаткові €9,6 млрд щороку.
Ще €1,4 млрд на рік ЄС хоче отримувати до свого бюджету за рахунок СВАМ. Єврокомісія пропонує направляти в загальний бюджет ЄС цілих 75% цього платежу. Після розширення механізму на нові сектори виробництва Євросоюз додатково отримуватиме ще €200 млн щорічно.
Попри тривалі дискусії й аргументи з боку української сторони, Євросоюз у впровадженні СВАМ не зробив винятку для України. На всі реалістичні доводи щодо стану повномасштабної війни та економічної нестабільності у Європі посилалися на власні розрахунки. Проте час довів – вони були абсурдними.
"Іноді це трохи схоже на газлайтинг. І справа не в тому, що ЄС казав, що це неважливо. Вони казали, що цього не станеться. У них є розрахунки, що впливу не буде. Тепер ми бачимо справді, справді великий вплив. І це новина для ЄС: „о, це набагато гірше, ніж ми очікували“. Це дуже незвично. Зазвичай у нас немає таких розбіжностей з ЄС в інших секторах. І так, нам потрібно це вирішити", – заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев,повідомляємедіа NV.Бізнес.
За даними міністра, залежно від сектору, українська металургія за перший квартал втратила 17-93% експорту. Одна з причин – неможливість верифікації викидів в умовах війни.
Аналіз видання GMK-центрзасвідчив, що загальні втрати металургійного експорту сягнуть $1,75 млрд. Тим часом до 2030 року сукупні платежі за вуглецевим механізмом ЄС становитимуть €1,2 млрд, що еквівалентно дворічним капітальним інвестиціям металургійної галузі.
ЕкоПолітикаранішеповідомлялапро кроки, які збираються реалізувати в Мінекономіки для відтермінуванням СВАМ для України.