У селі на Чернігівщині, яке славиться своєю історією та культурною спадщиною, збереглася старовинна цегляна церква. Ця архітектурна пам'ятка є свідченням минулих епох і відображає традиції будівництва в Україні. Церква була зведена у XIX столітті і донині вражає своєю красою та витонченими деталями. Станом на сьогодні, споруда потребує уваги та реставраційних робіт, адже природний вплив і час залишили свої сліди на її зовніш
Чернігівщину можна по праву назвати краєм церков. Бо культових споруд у нашій області – багато. І серед інших вирізняється цегляна церква Різдва Богородиці в селі Припутні.
Між тим, є інформація, що спершу в Припутнях була дерев’яна церква. За словами Максима Блакитного, кандидата історичних наук, директора Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, дерев’яний храм у селі Припутні датується 1740 роком. І тільки згодом уже була побудована цегляна церква, до якої передали церковне начиння з попереднього храму. Також до цегляної церкви передали різні документи, зокрема метричні книги.
Кам’яні церкви (з цегли) могли собі дозволити побудувати більш заможні населені пункти, з великою кількістю небідного населення. І добре, що споруда збереглася до наших днів, попри буремну історію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Тварини помирають страшною смертю: в Прилуках хтось труїть собак і котів (Фото)
«Відповідно до тодішніх правил будівництва, потрібні були дозволи, складався проєкт. Але очевидно, що будівництво храму в селі Припутні велося за стандартним проєктом. Була навіть така назва – синодальний стиль церков. Авторський проєкт не замовлявся (можливо, через брак коштів), натомість будували щось схоже зі спорудами, які вже були в інших населених пунктах. Тобто будівництво було стандартним. Чимось дуже особливим вона не вирізняється.
Цікаво, що будували з місцевої цегли. Це означає, що село було заможним. І можливо, також знайшлися меценати, які підтримали будівництво грошима. У ті часи це була часта практика: коли церкви будували, перебудовували, оздоблювали, то люди скидалися на будівництво – хто більше, хто менше.
Можливо, й цеглу надавали на пільгових умовах а можливо, й безкоштовно.
Зрештою, добре, що будівля цегляна, бо якби вона була дерев’яна, то було б значно менше шансів, що вона вистояла б до нинішнього часу та пережила всі перипетії ХХ сторіччя», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний.
А перипетій у ХХ сторіччі храми переживали дійсно багато.
«На початку ХХ століття був етап, коли церкви зачиняли й церковні цінності забирали. І потім церкви перетворювали на клуби, складські приміщення чи інші заклади. Зокрема часто зносили церковні бані, як на церкві у Припутнях, руйнували підлогу тощо», – розповів історик.
Відновлювали храми вже в часи, коли Україна здобула незалежність. На початку 2000-х років на церкві в Припутнях була відновлена баня.
І ще один цікавий факт з історії – біля церков на погості зазвичай ховали священників, а духівники традиційно до самої смерті виконували свої обов’язки. Також якщо дозволялося, то поряд із церквою мав бути дерев’яний чи цегляний будинок для священника.
Фото – Костянтин Гайдей
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал –https://t.me/CheLineTv