Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво безпілотних літальних апаратів, що відкриває нові перспективи для обох країн у сфері оборонної промисловості. Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії України щодо зміцнення своїх військових можливостей в умовах триваючого конфлікту з Росією. Спільний проект передбачає не лише виробництво дронів, але й технологічну співпрацю між українськими і норвезькими компаніями. Це дозволить Україні отримати доступ до
Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.Посилання
27 квітня в Києві представники України та Норвегіїпідписалиугоду про створення у Норвегії першого спільного виробництва дронів. В межах проєкту, який буде повністюпрофінансованийНорвегією,плануєтьсявиготовити кілька тисяч дронів середньої дальності (до 400 км), які будуть поставлені Силам оборони України.
Раніше напередодні засідання у форматі «Рамштайн» президент України відвідав Норвегію — про цей візит, пов'язаний зі спільним виробництвом дронів, ви можетепрочитатиу нашому матеріалі.
Пояснюємо, чому цей проєкт важливий для обох сторін і які переваги отримує кожна з них.
Згідно із заявою Міністерства оборони України, перші поставки дронівочікуютьсявже до літа цього року. Такий швидкий темп реалізації проєкту можна пояснити тим, що робота зі створення спільного підприємства триває щонайменше з восени минулого року. Так, 30 листопада 2025 року міністри оборони України й Норвегії Денис Шмигаль і Торе Сандвікдомовилисящодо спільного виробництва українських дронів.
З міркувань безпеки конкретна модель дронів, якувиготовлятимутьза ліцензією українського виробника, наразі нерозкривається. Для запуску виробництва українському виробникузалишилосяотримати спеціальний дозвіл на експорт від Міністерства оборони. Про початок обмеженого експорту української зброї можнапрочитатиу нашому матеріалі.
Виробництвостанепершим норвезько-українським проєктом у межах ініціативи “Build with Ukraine”, якапередбачаєекспорт українських військових технологій та відкриття виробничих ліній за кордоном. Обидві сторони розглядають його не лише як поглиблення поточної оборонної співпраці, а і як перший крок у ширшій серії спільних проєктів.Зазначається, що для України це співробітництво означає розвиток комплексної промислової кооперації, зокрема через проведення спільних досліджень і розробок. Норвегія ж, зі свого боку,наголошуєна зміцненні ланцюгів доданої вартості, спільних модифікаціях цих дронів, а також розширенні співпраці на інші продукти та напрями розробок у майбутньому.
Окремо варто відзначити, щофінансуєтьсяцей проєкт через додатково виділені Норвегією кошти, а не у межах уже оголошеної допомоги Україні на 2026 рік у розмірі 7 млрд доларів. Це свідчить про те, що проєкт розглядається як окремий напрям співпраці, а не частина раніше запланованих зобов’язань.
Для України цей проєкт має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, розміщення виробництва в Норвегії забезпечує його більшу фізичну захищеність у порівнянні з територією України: знижує ризики прямих атак, хоча й не виключає можливості гібридних атак. Водночас розосередження спільних оборонних виробництв у різних країнах Європи ускладнює проведення гібридних атак, оскільки потребує дій одразу в багатьох місцях, що підвищує ймовірність викриття російських агентів.
По-друге, готова продукція, яка вироблятиметься коштом Норвегії, буде спрямована на потреби Сил оборони України. Це підсилює ресурсну базу української оборони без додаткового навантаження на власний бюджет.
По-третє, така форма співпраці зміцнює відносини з Норвегією, яка є важливим партнером України. Так, уряд Норвегіїплануєдо 2030 року довести загальну суму наданої Україні допомоги до приблизно 25,06 млрд євро.
По-четверте, розгортання мережі спільних виробництв у Європі створює умови для розширення і швидшого забезпечення попиту на українські оборонні технології. Так, вже реалізовуються і запускаються інші проєкти, зокремастворенняспільного виробництва дронів у Фінляндії за участі українських і фінських оборонних компаній, а такожпоглибленняспівпраці з Естонією в питанні виготовлення безпілотників і протидії їм. Попит залишатиметься стабільним, оскільки хоча Україна і передає партнерам свої найбільш релевантні технології дронів, дрони й РЕБ швидко застарівають під час війни, що забезпечує безперервну потребу в їх оновленні.
Для Норвегії цей проєкт також вигідний. По-перше, Норвегія отримує сучасні військові технології, ефективність яких випробувана війною. Таким чином, норвезький ОПК не лише отримає здатність виготовляти сучасні дрони, а й шанс зміцнити свою технологічну базу та створити на цій основі власні продукти та модифікації.
По-друге, проєкт має економічний вимір для Норвегії: будуть створені робочі місця та забезпечені надходження до бюджету через податки, пов’язані з виробництвом.
По-третє, створення виробництв сучасних дронів разом із залученням українських інструкторів до навчання норвезької армії є елементом підготовки Норвегії до сучасної війни, про що ми писали в нещодавньомуматеріалі.
Формат “Build with Ukraine” є інструментом для формування довгострокової виробничої співпраці України з партнерами. Підтримка України дедалі більше набуває взаємовигідного характеру, коли партнери інвестують у власний оборонний потенціал через спільне з Україною виробництво та розвиток технологій. У ширшому вимірі це формує нову модель безпекової взаємозалежності в Європі, де український бойовий досвід і технології інтегруються в оборонні системи партнерів, підвищуючи роль України з реципієнта допомоги до повноцінного виробника і постачальника рішень для європейської безпеки.