Дієго Сімеоне, аргентинський тренер футбольного клубу "Атлетіко" з Мадрида, продовжує залишатися центральною фігурою в обговореннях про успіхи та невдачі команди. Під його керівництвом "Атлетіко" здобув чимало титулів, включаючи Ла Лігу та Кубок УЄФА. Проте останні результати викликають занепокоєння серед фанатів і експертів. Сімеоне відзначається своїм унікальним підходом до гри: він приділя
Легендарний Рууд Гулліт нещодавно назвав Дієго Сімеоне одним із найкращих тренерів в історії футболу, але при цьому заявив, що аргентинець не отримує належного визнання. Це був цікавий аргумент, який спричинив багато розбіжностей – як і сама фігура Сімеоне.
При цьому можна впевнено сказати, що Дієго користується повагою у футбольному світі, як і його робота в «Атлетіко». У 2011 році він прийняв клуб, який перебував у повному безладі, і з того часу завоював з «матрацниками» 8 трофеїв, включаючи 2 титули Ла Ліги.
Сімеоне вчетверте за час своєї роботи вивів «Атлетіко» до півфіналу Ліги чемпіонів. Це означає, що «другий клуб Мадрида» знаходиться лише за три матчі від свого першого трофея ЛЧ. Дієго досягнув цього завдяки працьовитості та пристрасті, які привернули увагу до «матрацників» з усього світу.
З огляду на це здається дивним, що не всі вболівальники мадридського клубу хочуть бачити його на чолі команди. Він може бути найбільш високооплачуваним тренером у світі, але не всі вважають його найкращим – і це пов'язано з негативним сприйняттям стилю гри Сімеоне.
Будучи агресивним та витривалим півзахисником, Дієго допоміг «Атлетіко» виграти національний дубль у 1996 році. Наступного разу «матрацники» стали чемпіонами Іспанії лише після повернення аргентинця на посаду головного тренера, що лише наголошує на його колосальній важливості для клубу.
Також неможливо переоцінити значення тріумфу «Атлетіко» у національній першості за підсумками сезону 2013/14. Ніхто, окрім «Реалу» та «Барселони» не вигравав Ла Лігу протягом 10 років, тоді як Сімеоне прийняв команду, яка вибула з Кубка Іспанії, програвши «Альбасете» з третього дивізіону.
Через 2 з половиною роки «матрацники» фінішували на 1-му місці в Прімері, випередивши «Барселону» Ліонеля Мессі та «Реал» Кріштіану Роналду на 3 очки, і водночас вийшли у фінал Ліги чемпіонів, не програвши жодного матчу.
До кінця того сезону перевантажений склад «Атлетіко» був зовсім виснажений, і в результаті команда зазнала поразки у додатковий час від «Реалу» у фіналі ЛЧ, але всі побачили її характер протягом кампанії.
Давід Вілья одного разу сказав: «Ми – команда воїнів, але Чоло – це ключ, людина, до якої ми всі звертаємося за натхненням». Справді, Сімеоне став символом команди. Гравці приходили та йшли з «Атлетіко», але тренер залишався на своєму місці. Це означало, що «матрацники» набули своєї ідентичності.
«Талант важливий, але без правильного менталітету, який потрібен, щоб грати за Дієго, гравець не зможе досягти успіху в Атлетіко», – сказав колись колишній спортивний директор «матрацників» Андреа Берта. Жоау Фелікс – яскравий приклад дорогого гравця, який прийшов до «Атлетіко» з неправильним менталітетом.
При цьому його невдача також наголосила на труднощах, з якими Сімеоне стикався останніми роками, намагаючись додати більше гнучкості у гру своєї команди, не надаючи при цьому негативного впливу на загальну силу та надійність оборони.
Те, що захист є головним елементом у грі «матрацників» при Сімеоне, ні для кого не секрет. У сезоні 2013/14 мадридці виграли титул Ла Ліги, зберігши свої ворота у недоторканності у 20 матчах і практично не володіючи м'ячем.
Історія повторилася, коли «Атлетіко» став чемпіоном у 2021-му році: вони забили всього 67 голів за всю кампанію, але пропустили лише 25. Дієго визнавав ще у 2023-му році, що гра змінилася, і намагався змінитися сам, але поки що без будь-якого відчутного успіху.
Останнім часом часто проводяться паралелі між Сімеоне та Мікелем Артетою – тренером, з яким він змагатиметься у півфіналі Ліги чемпіонів. В експертних колах поширюється думка про те, що іспанець робить таку ж вражаючу роботу, як і аргентинець, але це дуже суперечливе твердження.
Артета очолює «Арсенал» уже 7 років, вигравши за цей час Кубок та 2 Суперкубки Англії. Дієго за свої перші 7 років на чолі «матрацників» став чемпіоном Іспанії, перервавши гегемонію «Реала» та «Барселони», двічі виграв Лігу Європи і двічі вийшов у фінал Ліги чемпіонів, витративши при цьому набагато менше грошей на трансфери.
При цьому Сімеоне має як мінімум одну спільну рису з Артетою: він також перебуває під тиском через свою тактику і відсутність трофеїв останнім часом, незважаючи на значну підтримку на трансферному ринку.
Чемпіонський титул Ла Ліги у сезоні 2020/21 – останній трофей, який Дієго виграв разом із «матрацниками». Нещодавня поразка у фіналі Кубка Іспанії ще сильніше вдарила по амбіціях мадридців, особливо після того, як вони пройшли «Барселону» в напруженому протистоянні.
«Атлетіко» витратив майже по 200 млн євро в кожне з останніх двох літніх трансферних вікон, і тепер ризикує отримати лише кваліфікацію в Лігу чемпіонів.
Враховуючи, що контракт Сімеоне спливає у 2027 році, а нові мажоритарні акціонери клубу, Apollo Sports Capital, за чутками, не впевнені, чи варто пропонувати йому нову угоду, створюється відчуття, що «матрацники» наближаються до завершення найуспішнішої епохи в історії клубу.
Однак поки що нічого не вирішено, тому найближчі тижні можуть вплинути на те, як оцінюватиметься робота Сімеоне і що відбудеться далі.
У «Атлетіко» залишається репутація команди, яка вирізняється завзятою обороною, але насправді «матрацники» були однією з найбільш непередбачуваних команд цього сезону Ліги чемпіонів, а в їхніх матчах було забито багато голів.
В особі Хуліана Альвареса Сімеоне має в своєму розпорядженні одного з найкращих нападників у світі, а багатогранний Антуан Грізманн сподівається на казкове завершення своєї кар'єри в «Атлетіко». Адемола Лукман додав атаці новий вимір після січневого переходу з «Аталанти», та й Александер Серлот неодноразово забивав важливі голи.
Таким чином, перший півфінал Ліги чемпіонів за 9 років є чудовою нагодою для Сімеоне показати світові, що і він, і «Атлетіко» еволюціонували та адаптувалися до сучасної гри, нехай із запізненням.
«Матрацники» є аутсайдерами в парі з «Арсеналом», але перемога у півфіналі забезпечить Дієго несподівану третю спробу здобути титул Ліги чемпіонів, а перемога у фіналі розвіє сумніви щодо його статусу одного з найкращих тренерів в історії футболу.
Cергій ЗАВАЛКО, за матеріалами Goal