У березні 2026 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду України розглянув низку важливих справ, які стосуються різних аспектів кримінального законодавства. Зокрема, увагу привернули рішення щодо кваліфікації злочинів та застосування покарань, що відображає тенденцію до вдосконалення правозастосовної практики. Одним з ключових питань стало визначення межі між злочинами невеликої тяжкості та середньої тяжкості. Суд надав чіткі рекомендації щодо врахування обставин справи при оцінці дій
Пропонуємо до уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за березень 2026 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права:https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_03_2026.pdf
У сфері кримінального права акцентовано, що:
– контрабанда, вчинена шляхом приховування від митного контролю, вважається закінченим кримінальним правопорушенням з моменту виявлення предмета контрабанди під час митного контролю або після його завершення, незалежно від факту перетину митного кордону та напрямку такого переміщення;
– вчинення з метою ослаблення держави підпалу релейних шаф, що входять до комплексного обладнання залізничної станції, яка є об’єктом критичної інфраструктури, що має важливе народногосподарське та оборонне значення, утворює склад диверсії (ст. 113 КК України);
– заволодіння військовослужбовцями рф автомобілями потерпілого, позбавлення його волі та вивезення в невідомому напрямку без повідомлення будь-яких правових підстав таких дій, утворюють склад злочину, передбаченого ст. 438 КК України. Навіть якщо військовослужбовці рф діяли на виконання наказу свого командира або начальника, такий наказ суперечив положенням міжнародного гуманітарного права і національному законодавству як окупованої держави, так і держави-окупанта.
У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:
–оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні має здійснюватися в тому ж порядку, що й судового рішення, щодо якого вирішувалося питання про виправлення. Під час вирішення цього питання мають бути враховані обмеження права на оскарження судового рішення, передбачені КПК України;
–вилучена в ході оперативної закупки психотропна речовина не є додатком до протоколу в розумінні ст. 105 КПК України, а є речовим доказом;
–ухвала слідчого судді про звернення застави в дохід держави не входить до переліку ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.