У новій статті журналу The Economist підкреслюється, що Європа опинилася в стані глибокого занепокоєння та невизначеності через триваючу війну в Україні. Конфлікт, який розпочався у 2022 році, продовжує впливати на політичну атмосферу континенту, викликаючи страхи щодо безпеки і стабільності. Багато європейських країн стикаються з дилемами: як підтримувати Україну у її боротьбі проти агресії Росії та водночас уникнути ескалації конфлікту. Видання зазначає
Європейські лідери дедалі частішеговорять про ризик великої війни на континенті, однак їхні дії залишаються суперечливими, особливо у питанні України. Про це йдеться в редакційній статті журналуThe Economist.
Видання зокрема згадує, як під час саміту ЄС на Кіпрі 23–24 квітня прем’єр Польщі Дональд Туск попередив про можливу загрозу вторгнення Росії в Європу вже найближчим часом. Він наголосив, що Європі слід серйозніше поставитися до власної безпеки та посилювати оборону в межах НАТО і ЄС.
Водночас, зазначається у публікації, практичні кроки європейських урядів виглядають менш рішучими. Хоча цього місяця ЄС погодив кредит для України на 90 млрд євро, дискусії щодо членства країни у блоці залишаються складними. Зокрема, Франція та Німеччина не поспішають підтримати швидкий вступ України, на якому наполягає президент Володимир Зеленський. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо заявив, що країна не може приєднатися до ЄС під час війни та повинна відповідати суворим стандартам.
Частина застережень, як зазначають автори публікації, є зрозумілою: Україна залишається вразливою демократією з проблемами корупції та невизначеними кордонами. Водночас інші побоювання виглядають менш переконливо. Наприклад, європейські фермери остерігаються конкуренції з боку потужного аграрного сектору України, хоча систему фермерсбких субсидій в ЄС і так давно слід демонтувати.
Попри це, прихильники інтеграції України наголошують на стратегічній важливості країни для безпеки Європи. Йдеться не лише про найчисельнішу армію в Європі, а й про сучасні військові технології. Видання наводить нещодавню заяву президента Фінляндії Александра Стубба: "Ми, європейці, маємо зрозуміти, що Україна нам потрібна більше, ніж ми їй".
У той же час, як зазначає The Economist, перспективи членства України в НАТО наразі фактично зникли. Західні чиновники прямо говорять, що ці амбіції "мертві" у найближчому майбутньому.
Франція та Німеччина просувають ідею проміжних форм інтеграції України до ЄС – наприклад, участь України в інституціях ЄС без права голосу. Також обговорюється можливість поширення на Україну положення про взаємну оборону, закріпленого у статті 42.7 договорів ЄС.
Під час кіпрського саміту чиновникам доручили вивчити, як цей механізм може працювати на практиці. Водночас європейські лідери визнають, що повністю закрити двері для України вони не можуть. Мерц наголосив, що для можливого мирного договору Києву потрібно запропонувати перспективу повноправного членства.
Однак, як підсумовують журналісти, у Європі панує певна розгубленість. З одного боку, політики бояться економічних наслідків вступу України, з іншого – готові брати на себе значно серйозніші зобов’язання у сфері безпеки. Ключове питання полягає в оцінці загрози: якщо війна з Росією справді можлива, інтеграція України стає критично важливою.
Водночас не всі в Європі поділяють таке бачення. Частина політиків і виборців не вважає конфлікт з РФ неминучим і тому схильна обережніше ставитися до розширення ЄС. У підсумку, зазначається у матеріалі, доля України може залежати від простішого питання – "чи готові європейці воювати", якщо не візьмуть Україну в свій клуб.
Як писав УНІАН, саміт ЄС на Кіпрі минулого тижня пройшов у незвично спокійній атмосфері через відсутність прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який невдовзі залишить посаду після поразки на виборах. Протягом багатьох років він був джерелом напруженості в Євросоюзі, однак його відсутність показала, щовнутрішні суперечності значно глибші. У кулуарах саміту політики визнавали, що Орбан часто слугував зручним "цапом-відбувайлом", а тепер ЄС доведеться відкрито обговорювати власні розбіжності.
Найпомітніше це проявилося у дискусії щодо членства України: частина лідерів підтримує швидке приєднання, тоді як інші закликають до обережності та "реалістичного" підходу. Окрім цього, суперечки виникли навколо енергетики – через дефіцит пального на тлі дій Дональда Трампа в Ірані та необхідність продовження санкцій проти Росії.