Згідно з новим дослідженням GMK Center, екомито СВАМ (системи віртуальної автоматизації моніторингу) може суттєво загрожувати безпеці України. Ця технологія, яка активно впроваджується у різних сферах економіки та управління, має потенційні ризики для національної безпеки країни. У звіті зазначається, що використання таких систем може призвести до збільшення кіберзагроз і ускладнити контроль за критично важливими інфраструктурами. Зокрема, йдеться про можливість несанкціон
Запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) поглиблює структурні дисбаланси української економіки, посилює залежність від міжнародної фінансової допомоги та створює довгострокові ризики для промисловості і національної безпеки.
Про це пишеРБК-Україназ посиланням на аналітичне дослідженняGMK Center.
Згідно з дослідженням, війна вже суттєво змінила економічну модель України. Внаслідок руйнування експортно-орієнтованої промисловості та логістики зростання ВВП сповільнюється: у 2026 році воно очікується на рівні близько 1,8%. Водночас дисбаланси в економіці зростають: дефіцит зведеного бюджету сягне 19,4% ВВП, дефіцит зовнішньої торгівлі - 26,5%, а частка державних витрат - понад 61% ВВП.
Ключову роль у підтримці макрофінансової стабільності наразі відіграє зовнішня допомога. У 2025 році вона оцінюється у близько 52 млрд доларів, однак, як зазначають аналітики, ці кошти не формують внутрішнього економічного розвитку, а значною мірою спрямовуються на покриття дефіцитів і стимулюють зростання імпорту.
На цьому тлі CBAM створює додатковий тиск на економіку: за оцінками GMK Center, у 2026-2030 роках Україна може втратити до 3,9 млрд доларів експорту металургійної продукції та ще 3,6 млрд доларів податкових надходжень. Загальні втрати ВВП, з урахуванням ланцюгів постачання, можуть сягнути 6 млрд доларів, або до 2,1% ВВП.
Аналітики також прогнозують скорочення експорту української металургії до ЄС до 1,75 млрд доларів до 2030 року. При цьому сукупні платежі CBAM для українських виробників у 2026-2030 роках можуть становити близько €1,2 млрд, що співставно з дворічним обсягом інвестицій у галузь.
"CBAM має дискримінаційний характер щодо країн із нижчим рівнем доходу, які не можуть забезпечити масштабне фінансування декарбонізації", - зазначається в дослідженні.
Окрему увагу аналітики звертають на соціальні наслідки. Металургійна галузь традиційно забезпечує зайнятість у промислових регіонах, зокрема поблизу лінії фронту. Скорочення виробництва може призвести до втрати десятків тисяч робочих місць, зростання міграції та посилення соціальної напруги.
Водночас можливості компенсувати ці втрати за рахунок розвитку інших секторів обмежені. За оцінками GMK Center, альтернативні галузі не здатні швидко замістити до 2 млрд доларів експорту, 0,9 млрд доларів інвестицій та 1,6 млрд доларів податкових надходжень, які генерує металургія.
У дослідженні наголошується, що CBAM також посилює ризики для національної безпеки:
Аналітики підкреслюють, що без додаткових механізмів підтримки та адаптації, зокрема фінансування декарбонізації за участі ЄС, CBAM може прискорити деіндустріалізацію України.
Як відомо,Єврокомісія не передбачила винятку для України у механізмі екомита СВАМпопри те, що Україна має на нього право за статтею "форс-мажор".
У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде "мінімальним". Але ці оцінки є відірваними від реальності: насправді, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік - мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%.
Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб - на 44%. ЗаводАрселорМіттал Кривий Ріг вже закрив два свої підприємства: без роботи лишилися більше трьох тисяч людей.