Пережили блекаути: українська мережа морепродуктів відкриє 17 ресторанів у Європі

Мережа морепродуктових ресторанів "Чорноморка" змогла наростити виручку на 27% у 2025 році – і це попри те, що взимку через блекаути заклади втратили майже половину гостей. Зараз компанія відкриває десятки ресторанів у Європі та інвестує у власне виробництво.

"Чорноморка" виросла на 27% попри блекаути. Про це розповіла співвласниця компанії Ольга Копилова, пишеUCSC.

Дивіться такожКожен сьомий – мільйонер: як угорський бізнес "захоплює" Україну і скільки заробляє

Станом на квітень цього року у нас у мережі 51 ресторан, 35 із них – в Україні. Доходи зросли на 27%. Але ми пережили надзвичайно нелегку зиму. Ми вибралися, хоча це було дуже важко,– зазначила вона.

За словами Копилової,ключовим фактором зростання стало відкриття нових точок:за рік мережа запустила 11 ресторанів: п’ять в Україні (Київ, Біла Церква, Луцьк) і ще шість – за кордоном, зокрема у Польщі, Чехії, Литві та Молдові.

Компанія також зробила стратегічний крок у бік власного виробництва – придбала ферму в Хорватії. Вона вже постачає продукцію до європейських закладів мережі.

У 2025 році ферма має дати близько 25 тонн мідій, але в планах – збільшити обсяги до 300 тонн на рік. Крім того, біля ферми планують відкрити ресторан із дегустаціями та екскурсіями, щоб перетворити виробництво на окремий гастрономічний напрям.

У 2026 році "Чорноморка" планує значно розширитися – відкрити приблизно 17 нових закладів у Польщі та інших країнах Європи.

Загалом ми плануємо зростання продажів на 20% цього року. Також маємо підготуватися до 2027 року, на який у нас заплановане зростання бізнесу на 70%,– додала Копилова.

Отже, "Чорноморка" показує класичний приклад адаптації бізнесу: замість скорочення – розширення, замість залежності – контроль над постачанням.

Цьогоріч "Чорноморка" запустила ферму з вирощування мідій, сібаса та дорадо за кордоном. Це новий крок у розвитку морського господарства,пишеPosteat.

Тепер у нас свої мідії, сібас і дорадо. Ми вчимося вирощувати їх разом із хорватською командою на фермі біля Стон – у чистому Адріатичному морі. Для нас це про якість, довіру і чесний шлях продукту – від моря до столу,— пишуть представники компанії.

Відомо, що ферма створена у співпраці з хорватською командою, яка має досвід у морській аквакультурі. Запуск проєкту є частиною стратегії розвитку власного виробництва та забезпечення стабільних поставок морепродуктів для ресторанного сегмента. Вирощування відбувається у природних морських умовах Адріатики.

Проєкт передбачає постійний контроль якості води, умов утримання та дотримання європейських стандартів безпеки харчових продуктів.

Українці за кордоном – економічно активні члени суспільства, які здебільшого інтегруються до місцевих економік. Приплив населення дозволяє країнам Європи розв'язувати проблеми нестачі робочих рук і старіння націй. Про це в коментарі24 Каналурозповів експерт з ринку праціВасиль Воскобойник.

Через війну до країн ЄС виїхали5 – 7 мільйонів жителів України. Найбільше осіло в Польщі, Німеччині та Чехії, де разом із мігрантами попередніх років українці інтегруються до місцевих ринків праці, наповнюють бюджети та пенсійні фонди. За словами експерта Василя Воскобойника, присутність українців у ЄС дає відчутний економічний ефект, адже серед них працевлаштовані:

Голова Офісу міграційної політики, президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування

Українці – не тягар для Європи. Це надбання, за яке європейці готові конкурувати. Ми опинилися в унікальній ситуації, коли за українців за кордоном конкурують Україна, Польща, Чехія, Німеччина. З одного боку це викликає приємне здивування, а з іншого – розуміння, що перед нашою країною постає дуже суттєвий виклик.

Про внесок українців в економіки цих держав свідчать наступні цифри за підсумком 2024 року: у ВВП Польщі – 2,7%; Чехії – 2,2 – 2,3% ВВП; Німеччини – близько 0,6 – 0,7% ВВП.

Щодо останньої експерт зазначає, що внесок українців у добробут Німеччини є також значним попри позірно нижчий відсоток, адже її економіка є найбільшою в Європі.

Кожен п'ятийбізнесмен в Україніотримує дохід від 10 мільйонів гривень на рік – це 74 тисячі підприємців. До трійки найбагатших за доходом у 2025 році потрапили Рінат Ахметов, Віталій Антонов та Андрій Веревський.

У Києві за кілька місяців закрилися близько 400 кав'ярень і фастфудів, що склало 13 – 14% ринкугромадського харчування. Основні причини закриття включають високі витрати на електроенергію, перебої з електропостачанням, демонтаж МАФів, перенасичення ринку та зниження платоспроможності клієнтів.