Події та відкриття фестивалю «Коло культур» у Кам’янець-Подільському (ФОТО)

Три дні, з 21 по 23 квітня у подільській туристичній перлині – місті Кам’янець-Подільському відбувався перший етап щорічного фестивалю «Коло культур» ініційованого Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником та національними громадами міста за сприяння міської ради.

Першою громадою, яка представила багатогранну свою культуру і традиції стала єврейська – за підтримки регіонального представництва Хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт». Які події були пошановані кмітливим студентством, а які обрав для себе контингент «золотого» віку – дізнавались з місця подій наші кореспонденти.

Лекції, кулінарні та творчі майстерні, просвітницькі виставки, екскурсії та потужний святковий концерт – загалом одинадцять заходів, з яких кожен мав на меті відкрити гостю красу, різнобарв’я та зміст вікових традицій євреїв, які живуть наПоділліз 16 століття.

Програма заходів на цей фестиваль готується заздалегідь кожною з національних громад – хтось обирає для презентації гастрономічні досвіди, хтось освітню компоненту, дехто робить ставку на культурний осередок громади.

Єврейська громада і менеджериХБФ «Хесед Бешт»протягом трьох днів своєї презентаційної участі у фестивалі вирішили охопити всі доступні медіа – від кухні та історії до занурення у мистецьку естетику традиційних єврейських поховань.

Для кого і чому власне проводиться фестиваль «Коло культур» чітко визначають його провідні ініціатори – Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник:

«Це кілька днів, наповнених змістом, історією та живими традиціями: лекції, екскурсії, музика, виставки та майстер-класи, які відкривають багатогранний світ єврейської спадщини нашого міста. У програмі — від знайомства з культурою та кухнею до розмов про історичну пам’ять і сучасне осмислення минулого. Кожен день — інший настрій, інший акцент, але спільна ідея: зрозуміти, відчути й побачити більше.» – зазначено на сайті інституції.

Тож, як власне, все відбувалась – далі в матеріалі.

Якщо ви турист, який потрапляє у нову країну чи місто, перше що варто зробити – це замовити екскурсію від кваліфікованого екскурсовода. Таким чином і був розпочатий перший день фестивалю «Дні єврейської культури». Екскурсію Музеєм історії та релігії провела кураторка регіонального представництва ХБФ «Хесед Бешт» у  Кам’янець-Подільському – Маргарита Шопнік:

«День відкритих дверей у Музеї історії та релігії став важливим простором для щирого спілкування й обміну думками між різними поколіннями й соціальними групами. У рамках заходу ми мали нагоду вітати представників місцевої влади, співробітників музею, працівників соціальних служб, гідів-екскурсоводів, а також активних мешканців міста.

Атмосфера вирізнялася живою зацікавленістю, виявом шани до історичної спадщини та відкритістю для міжкультурного діалогу. Цей захід став не лише чудовим вступом до фестивалю, але й важливим майданчиком для об’єднання людей навколо спільних цінностей, збереження пам’яті та осмислення спільного минулого.» – зазначила Маргарита Шопнік.

Дійсно, після знайомства з тематикою експозиції через історичні факти зародження і розвитку єврейського життя в регіоні, свій відгук залишив міський голова Михайло Посітко:

«Це місце – не просто приміщення чи експозиція. Це живий простір пам’яті, спілкування, пізнання та збереження традицій. Тут зібрані матеріали, що розповідають про історію єврейської громади Кам’янця-Подільського, її внесок у розвиток міста, трагічні сторінки Голокосту, постаті Праведників народів світу та багату духовну спадщину.

Кам’янець-Подільськийзавжди був містом, у якому поруч жили різні народи, культури й релігійні традиції. Українська, польська, вірменська, єврейська, турецька спадщина – це частина нашої спільної історії, яка формувала унікальний характер міста протягом століть.

Особливо важливо, що такі ініціативи народжуються завдяки активності самої громади, волонтерів, небайдужих людей та партнерів, які вкладають свій час, працю і серце у збереження пам’яті. Саме з таких справ формується сильна, зріла й об’єднана громада.» – зазначив Михайло Посітко.

В цей же день відбулась перша лекція з циклу «Палітра єврейської культури» для студентів історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка від менеджерки по зв’язкам з громадськістю ХБФ «Хесед Бешт» Ольги Нікітіної. Про зміст і актуальність інтерактивно-представленої студентам інформації висловився в.о. завідувача кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Олександр Комарніцький:

«Під час лекції було розкрито ключові аспекти єврейської культури, яка базується на іудаїзмі та мовах – івриті та ідиші. Учасники дізналися про традиційні освітні інституції, зокрема хедер, символіку, а також особливості життя єврейського населення в межах так званої смуги осілості. Окрему увагу було приділено культурним проявам – музиці, мистецтву, літературі та кухні.

Лекторка підкреслила, що єврейська культура вирізняється глибокою повагою до знань, міцними сімейними цінностями та багатою духовною спадщиною. У цьому контексті згадувалися сучасні митці й діячі, зокрема Давид Чічкан, Нікіта Тітов, Дмитро Клебанов, які у своїй творчості осмислюють історичну пам’ять і культурну ідентичність.» – підкресливОлександр Комарніцький.

Лекцію з цього циклу у другий день фестивалю прослухали студентиКамʼянець-Подільськогомедичного фахового коледжу. Як зауважує сама лекторка, вичитка такого просвітницького матеріалу саме молодому поколінню містян має на меті розширення світогляду громади майбутнього в бік толерантності і прийняття різних націй, традицій, культур – щоб створити суспільство рівних з повагою до кожного.

Варто зазначити, що в цьому циклі просвітницьких подій також було проведено дві інтерактивніпрезентації публіцистичної збірки «ШТЕТЛ №10»у формі відкритого діалогу та музичної гостини в приміщенні Центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи та в гостинній артресторації «Ратуша».

Великій ажіотаж звичайно викликали творчі і кулінарні майстерні, які проходили на базі общинного центру ХБФ «Хесед Бешт». Участь у цих майстернях гарантувалась за попередньою реєстрацією. Але, поділимось інсайдерською інформацією: людей все одно прийшло більше – бо творити хочуть усі!

Особливо «до смаку» прийшлася кулінарна майстерня з виготовлення смаколиків з єврейської маци – хлібу скорботи та пам’яті, хлібу свободи. Запашні солодкі бейгалех, ароматна солена «Бабка», гоменташен і прикраса справжнього єврейського весілля – флудн: чим частували і «заманювали» в тенета гастрокультури.

Гомінкою заключною нотою третього дня культурно-просвітницької гостини став святковий концерт «Мотиви єврейської спадщини» – до творення якого долучились як місцеві таланти, так і гастролери з Хмельницького – волонтери та менеджери ХБФ «Хесед Бешт».

Зауважимо, що перед початком концерту в холі центру культури і мистецтва «Розмай», який приймав артгостину, була розміщена дуже важлива інтерактивність, а саме діджитал-версія виставки «Мацеви: між минулим і сьогоденням». Ця експозиція відкриває ще одну царину єврейської культури і традиції – виготовлення мацев, які слугували як надгробні плити на єврейських кладовищах.

Збережені часом і людьми понині мацеви, до прикладу Сатанова, не лише відображають віковічні звичаї і ритуали, але й є виразом поваги та пам’яті до померлих у єврейській громаді. Процес створення мацеви наповнений символізмом і ретельним дотриманням правил майстерності, що передавались з покоління в покоління, що підкреслює значення цієї практики в культурному контексті. Кожна мацева, що представлена на виставці – результат копіткої роботи Дмитра Полюховича, журналіста, історика, члена команди ГО «Україна Інкогніта»:

«Що стосується цвинтарів, то мистецтво каменерізів мене просто зачаровує – воно дивовижне. Тут бачимо поєднання європейських традицій епохи Ренесансу та Бароко з єврейською символікою й, часом, українськими мотивами. Це неймовірно красиво, а за прихованими сенсами — надзвичайно цікаво. Для підкреслення величі стародавніх барельєфів я розробив унікальний підхід, який охрестив «витинанками». У певному аспекті цей метод має деяку схожість із традиційним єврейським мистецтвом «рейзеле». Суть ідеї полягає в тому, щоб виділити різьблення, відокремивши його від фону, який часто через пошкодження відводить увагу глядача від основного задуму композиції.» – наголошує Дмитро Полюхович.

Ось вона, справжня симфонія єврейської культури, яка сплітається в єдине ціле з мелодійними голосами, глибокими звуками музичних інструментів, проникливими поетичними рядками та захопливими ритмами танцю. Більше ніж два десятки виступів, наповнених яскравими враженнями та справжнім натхненням, подарували глядачам унікальну можливість зануритися в багатогранний світ єврейського мистецтва та традиційної спадщини:

«Поєднання різних звичаїв і вірувань створило своєрідну атмосферу концерту. Яскраве, колоритне дійство з гарним, тонким, дотепним гумором, ліричними піснями з глибоким змістом, що западають в душу своєю мелодикою, щирістю виконання, душевністю, ритмічні національні танці, які запалюють, яскраві костюми, все створило неповторну атмосферу, феєрверк кольорів, музики, співу. Особливе захоплення харизматичною, колоритною ведучою, яка зуміла об’єднати аудиторію дотепними жартами, гарним супроводом концертної програми, вдалими переходами від номера до номера. А взагалі, це потрібно бачити і чути, бо солодко від розмови не стане.» – відгук територіального центру «Турбота».

Серед артистів варто відзначити волонтерський танцювальний колектив «Золоті роки». Під мудрим керівництвом заслуженого працівника культури України Едуарда Волошина є чудовим прикладом поєднання мистецтва, ентузіазму та безмежної відданості своїй справі. З музичним супроводом колективу працює талановитий композитор Анатолій Музика, чиї мелодії додають виступам особливого шарму і теплоти. Гармонійно доповнює цю багатогранну мистецьку симфонію гурт «Незабутній акорд», учасниками якого є Сергій Чугаєв, Діана Галузинська та Катерина Кокощук. Усі вони разом створюють унікальну атмосферу, об’єднуючи покоління довкола краси української культури.

Окремої уваги заслуговує керівник-волонтер Кам’янець-Подільського регіонального представництва Михайло Верєтєха, який відіграє значущу роль в організації та підтримці колективу, забезпечуючи йому подальший розвиток і натхнення. Завершує цю мистецьку мозаїку неймовірно колоритна постать — тьотя Соня з Проскурова, роль якої майстерно виконує чарівна Світлана Тукало. Її харизма та сценічний образ додають кожному заходу особливого настрою та енергетики, які залишаються у серці надовго.

Культурне збагачення, проникнення у чарівний світ естетики та глибокого сенсу, налагодження нових захопливих знайомств – усе це стало невід’ємною частиною Днів єврейської культури. Цей унікальний захід відкрив перед громадою одну з найяскравіших і найглибших сторінок, сповнених історіями, які вплинули на формування сучасної цивілізації. Водночас він продемонстрував унікальну красу та багатогранність культурного надбання нашого Поділля, регіону, чиє багатонаціональне розмаїття є його справжньою окрасою і гордістю.

Читайте також:«Світло душі» на старому цвинтарі: історія єврейського пантеону в Хмельницькому

У Кам’янці-Подільському обговорили міжрелігійну злагоду та збереження вірменської і єврейської спадщини (ФОТО)

Всі новини на одному каналі вGoogle NewsПідписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами уТелеграм,Вайбер,Facebook