Тернопільщина знову зазнала важкої втрати, отримавши сім нових звісток про загибель військовослужбовців. Ці повідомлення надійшли впродовж вихідних і стали ще одним нагадуванням про страшну ціну війни, яку платить український народ у боротьбі за свою свободу та незалежність. Серед загиблих — молоді чоловіки, які віддали своє життя заради миру в Україні. Відомо, що вони служили у різних підрозділах Збройних Сил України та брали участь у бойових діях на сході країни. Кожен із
Від суботи кілька громад Тернопільщини отримали нові звістки про загиблих воїнів. Семеро — з Кременця, Заліщиків, Копичинець, Шумська та Білобожниці. Серед них — ті, хто загинув у квітні, і ті, чиї тіла повертаються через роки після загибелі.
Юрій Тимошенко — вчитель інформатики Кременецької класичної гімназії — загинув, захищаючи Україну. Деталей обставин загибелі, підрозділу та дати гімназія не повідомляла. Колеги описали його як «висококваліфікованого педагога, щиру і відповідальну людину, яка вміла зацікавити учнів, підтримати, знайти підхід до кожного». Дату похорону повідомлять пізніше.
Роман Корюненко — уродженець Винятинців Заліщицької громади — загинув на фронті. Обставин і дати загибелі Заліщицька рада не розкривала. Роман проживав у Києві, там і відбудеться похорон. Його дружина Олеся написала:
«Наші діти точно знали, що ти серед ночі після важкого дня, з легкістю сходиш їм по щось смачненьке. Ради них, ти ставав кращою версією себе, щоб мали достойний приклад… Твої донечки були для тебе всесвітом».
Залишив дружину і дочок.
Кулеметник Ярослав Стецяк (27.05.1969) — житель Копичинець, військова частина А5143 — помер 26 квітня 2026 року від важкої хвороби, залишаючись вірним присязі до кінця. Панахида — 27 квітня о 19:00, похорон — 28 квітня об 11:00. Похоронна процесія пройшла вулицями Франка, Гусятинська, Шевченка до Собору Святої Трійці, далі вулицями Ринок і Січових Стрільців на кладовище. 27 і 28 квітня у Копичинецькій громаді — дні жалоби.
Микола Вознюк (1989) із Руської Гути Шумської громади рано втратив батьків і присвятив себе допомозі сестрі та рідним. Закінчив школу, здобув посвідчення тракториста, любив техніку. На фронт пішов у липні 2024 року, служив у механізованій бригаді. Вперше приїхав у відпустку — сестра і друзі зустріли радо. Але місяці важкої служби підірвали здоров’я. 25 квітня 2026 року його серце зупинилося. Дату зустрічі кортежу мали повідомити пізніше.
Тернополянин Михайло Стецяк — на 58-му році життя — загинув у Харківській області. Вважався зниклим безвісти з 24 червня 2024 року. Міський голова Тернополя Сергій Надал підтвердив загибель. Деталей служби та обставин бою не повідомлялося.
Старший водій Сергій Решетнік (1991) із Заліщів Шумської громади — мобілізований Чернівецьким ТЦК у липні 2024 року, служив у 2-й єгерській роті 3-го єгерського батальйону — загинув під час бойового завдання поблизу Трудового на Донеччині. 30 листопада 2024 року родина отримала сповіщення про зникнення безвісти. Лише нещодавно ДНК-експертиза підтвердила загибель саме того дня. Дату зустрічі кортежу мали повідомити окремо.
Матрос Роман Пухта (22.07.1986) із Буданова Білобожницької громади — кулеметник десантно-штурмового відділення 1-го батальйону морської піхоти військової частини А2802 — загинув 28 листопада 2023 року в районі Кринок Херсонської області. Два з половиною роки рідні молилися і чекали. ДНК-експертиза підтвердила: він загинув того ж дня, коли зник зв’язок. Залишив матір, брата, дружину, сина і доньку. Дату зустрічі тіла мали повідомити пізніше.
Раніше ми писали просім чорних звісток від середи: Тернопільщина оплакує героїв
Сім чорних звісток від середи: Тернопільщина оплакує героїв